Русскоязычный заголовок: Алжирская Народная Демократическая Республика: Отношения с другими странами
Алжирська Народна Демократична Республіка: Відносини з іншими країнами
Алжир є членом Африканського союзу, в т.ч. заявляє про активну участь в програмі нового партнерства заради розвитку Африки (NEPAD), про свою готовність всіляко використовувати свою зростаючу міжнародну вагу для підтримки цієї організації.
Також Алжир є членом Ліги арабських держав (ЛАД) і Союзу арабського Магрибу (Марокко, Мавританія, Туніс, Лівія, Алжир).
Однак, при наявності зазначеного членства з точки зору масштабу впливу на тенденції економіки, зовнішньоторговельного стану, формування внутрішніх стандартів споживання, розвиток національного законодавства, інші галузі та сфери, на даному етапі можна поставити на перше місце асоціацію між Алжиром та Європейським Союзом.
Угода про асоціацію між АНДР та Європейським Союзом набула чинності з 1 вересня 2005 року. Однією з основних частин, на якій значною мірою базується укладена угода, є запровадження зони вільної торгівлі між Алжиром та ЄС. В цій частині угода про асоціацію містить докладні положення, що нормами прямої дії. Тому фактичне запровадження зони вільної торгівлі розпочалося з 1 вересня 2005 року.
Текст угоди передбачає, що Алжир та Євросоюз встановлюють між собою зону вільної торгівлі поетапно протягом 12 років з моменту набуття чинності угодою у відповідності до умов генеральної угоди про митний тариф та торгівлю 1994 року, а також інших багатосторонніх угод, в тому числі в рамках СОТ.
В рамках зони вільної торгівлі продукція, яка має походження з АНДР, імпортується до ЄС в режимі звільнення від мита та інших митних платежів. Європейські товари отримують преференції при імпорті в Алжир на основі принципу еквівалентності.
1 вересня 2006 року минув перший рік з моменту набуття чинності угодою про асоціацію між Європейським союзом та АНДР.
З самого початку було очевидним, що це запровадження є доволі масштабним та значущім в масштабі окремо взятої країни – Алжиру.
Прийняттю угоди про асоціацію передували активна полеміка та масштабна роз’яснювальна компанія, яка підкреслювала вагоме значення набуття чинності цим документом.
В той же час, доволі часто звучали побоювання, що умови угоди є нерівними для Алжира та ЄС матиме із запровадження цієї угоди на порядок більше зиску.
Адже основна і фактично єдина конкретна до дрібних деталей частина угоди – це запровадження зони вільної торгівлі між Алжиром та ЄС, яке було частково розпочато безпосередньо з 1 вересня 2005 року та має бути доведено до повної ліквідації ставок ввізного мита на всі групи товарів та послуг та зняття усіх обмежень до 2017 року.
Данні показують тенденцію до збільшення питомої ваги європейських товарів в загальних обсягах імпорту до АНДР з 54 % до 57,4 %. Товари походженням з ЄС потіснили усі інші регіони, окрім Азії – за рахунок потужної економічної експансії на алжирський ринок з боку Китаю, що спостерігається в останній період. Питома вага експорту з Алжиру до ЄС збільшилась з 54 до 55,4 %, але відбулось це в основному за рахунок нарощування експорту енергоносіїв.
Поряд з цим, є данні про звернення більш ніж 300 алжирських компаній відносно того, що їх інтереси можуть бути порушені через нарощування імпорту з Європи.
В січні 2006 року в Алжирі відбулась зустріч послів країн, що зацікавлені в європейській політиці сусідства. Під час зустрічі був присутнім представник євро комісії в Алжирі Герато, а також представники європейських структур Фотіадіс та Річардсон. Було підкреслено, що така зустріч відбувається саме в Алжирі, оскільки він відіграє ключову роль для європейської політиці добросусідства. Серед пріоритетних напрямів розвитку співробітництва в рамках програми сусідства було відзначено транспорт енергетику, рибну ловлю, приватизацію, банківський сектор, розвиток інвестиційного співробітництва. Інтеграція підприємств країн – сусідів на внутрішній ринок – основна відмінність, яку було підкреслено, програми сусідства від змісту угоди про асоціацію ,яка зараз підписана між Алжиром та ЄС. Йдеться також про програми, спрямовані на підвищення конкурентоспроможності національних секторів економіки.
Питання про стратегічне партнерство в енергетичній галузі між Алжиром та ЄС було більш повно піднято в контексті потрясінь, які відчув європейський газовий ринок у наслідок українсько – російського газового конфлікту. Алжир продемонстрував активне бажання щодо розвитку співробітництва з Російською Федерацією в енергетичній сфері після візиту В. Путіна, що відбувся в травні 2006 р. Можливе об’єднання (як було оцінено – фактична картелізація) відносин між двома основними постачальниками природного газу до Європи змусило європейські структури переглянути своє загальне ставлення до Алжиру в енергетичному питанні. В кінцевому підсумку ЄС дало країні чіткий сигнал відносно того, партнерство між Європою та ЄС носить стратегічний характер.
Інша форма співпраці Алжиру із європейськими країнами, зокрема країнами західного регіону Середземного моря, - співпраця в рамках ініціативи "Діалог 5+5", у першу чергу, що стосується військових аспектів діяльності цієї структури.
Зовсім інше ставлення продемонструвала АНДР, як і більшість її сусідів, по відношенню до Барселонського процесу, що стартував десять років тому, висловивши своє повне невдоволення з приводу його "сумнівних" результатів. У цьому контексті Алжир вважає, що всі зусилля з розбудови дієздатної ринкової економіки, інтегрованої в світове господарство, що здійснювались в рамках цієї ініціативи, не виправдали сподівань країн південного берегу Середземного моря щодо реального партнерства з метою запобігання небажаним наслідкам розвитку ринкових трансформацій та політики лібералізації.
В рамках програми європейської програми MEDА II Алжир має отримати від ЄС 40 млн. євро, включаючи 20 млн. – фінансування сектору водних ресурсів, 10 млн. євро – фінансування модернізації прикордонної служби в контексті боротьби із незаконною міграцією, ще 10 млн – підтримка створення некомерційних об’єднань громадян для поліпшення демократії.
В загалом ЄС говорить про свої зобов’язання із допомоги Алжиру на рівні 380 млн. євро, з яких 106 млн. євро – на 2005 – 2006 роки. Орієнтовно 50 млн. євро вже витрачено. Однією з основних складових цієї програми має стати фінансування, яке буде супроводжувати набуття чинності угодою про асоціацію між Алжиром та ЄС.
Серед нових напрямів надання допомоги – проекти підтримки якості прийняття економічних рішень, проекти допомоги міністерству транспорту та міністерству громадських робіт, фінансування розвитку національної системи статистики.
Наповненим з точки зору економічних напрямів є співробітництво АНДР в рамках Африканського Союзу. Алжир прагне підвищення своєї ролі в рамках роботи Африканського Союзу. Це прагнення має під собою один з практичних підтекстів. Насамперед, Алжир має інтереси щодо входження в енергетичний сектор африканських країн, а також він прагне відігравати одну з провідних ролей в енергетичній сфері Африканського континенту, переслідуючи власні національні цілі. Адже економіка країни практично повністю залежить від енергетичної сфери.
АНДР бере активну участь в заходах Африканського Союзу.
Глава уряду Алжиру взяв участь у роботі 6-го саміту глав держав і урядів країн-членів Африканського Союзу, що відбувся 23-24 січня 2006 р. в суданській столиці і був в основному присвячений пошуку шляхів прискорення темпів реалізації стратегії із структурного реформування розвитку африканського суспільства, питанням освіти та відродження африканської культури. Виступаючи на спеціальному засіданні згаданого саміту, присвяченому реалізації програми NEPAD (Нове партнерство заради розвитку Африки), алжирський прем’єр назвав цю програму “мотором” економічних зрушень Африки і наголосив на “виключній” ролі, яку вона відіграє сьогодні в реалізації як першочергових, так і перспективних завдань континенту.
Алжир продовжує здійснювати значний вплив на загальний розвиток ситуації та окремі події, що відбуваються в арабсько-мусульманському світі та в Африці в цілому. АНДР бере активну участь у всіх заходах, що здійснюються в рамках Африканського Союзу та партнерства NEPAD, виступає за надання необхідної організаційної підтримки і сприяння цим структурам з боку західних держав та ООН з метою перетворення їх на органи, спроможні забезпечити мир і стабільність на африканському континенті та його сталий економічний розвиток.
Президент А. Бутефліка взяв участь у засіданні “G- 8”, присвяченому Африці (2005 р., Шотландія), на якому розглядалися питання реалізації програми NEPAD, врегулювання боргу африканських країн та реформування торговельних відносин, за результатами якого найбідніші країни Африки мають отримати доступ на ринки розвинених країн та можуть розраховувати на 50 млрд. дол. США фінансової допомоги.
Під час загальноафриканського саміту голів держав та урядів країн – членів Африканського союзу, що відбувся 1 та 2 липня 2006 р. в столиці Гани, президент АНДР А. Бутефліка прийняв участь в обговоренні результатів африканського інтегрування, починаючи із створення Африканського союзу в 2002 році.
В своєму виступі під час саміту президент відзначив позитивні результати завдяки роботі механізмів NEPAD з точки зору розвитку партнерства, поліпшення економічних показників африканських країн.
Серед пріоритетів регіонального розвитку алжирським президентом було відзначено пріоритет розвитку інфраструктурних проектів, включаючи електроенергію, розвиток водної інфраструктури, зв’язку та транспорту. В той же час, як відзначається, обіцянки допомоги з боку розвинутих країн, як правило не виконуються, не зважаючи на реально досягнутий прогрес щодо поліпшення економічних показників країн Африки.
Однак, як було зазначено, основні практичні інтереси Алжира знаходяться в енергетичній сфері.
На сьогоднішній день на Африканському континенті знаходяться 7,2 % загальносвітових ресурсів нафти і 7,3 % природного газу. Видобуток нафти складає 12 % від загальносвітового видобутку (9,5 млн. барелів на день, що еквівалентно 500 млн. тон на рік). Продукція африканських країн складає 20 % в загальному обсязі видобутку нафти ОПЕК.
В рамках енергетичного напряму роботи Африканського Союзу Алжир здійснив ряд практичних кроків, у т.ч. підтримуючи масштабні проекти.
Алжир став ініціатором створення Африканської комісії з питань енергетики (AFREC). На сьогоднішній день чотирнадцять країн Африки ратифікували конвенцію по її створенню. Це дозволяє зазначеній конвенції набути чинності. Серед країн, що вже ратифікували документ: Алжир, Лівія, Руанда, Нігер, Мозамбік, Коморські острови, Єгипет, Сенегал, Судан, Танзанія, Малі, Ангола, Гана та Туніс. Із ратифікацією конвенції AFREC стає постійно діючою структурою, що забезпечуватиме реалізацію африканської енергетичної програми, вирішення проблемних питань та цілей розвитку усіх африканських країн. Особи чи окремі структури, уповноважені підтримувати постійну інформаційну взаємодію в рамках AFREC, будуть представлені при міністерствах енергетики всіх країн, які приєдналися до конвенції.
Алжирське керівництво реалізує курс на зближення із провідними країнами – світовими економічними лідерами. В розбудові двосторонніх стосунків Алжир активно використав поняття «стратегічне партнерство», «стратегічний характер стосунків». Поняття «стратегічності» характеру двосторонніх стосунків використовувалось настільки часто, що за окремими оцінками, дещо девальвувало це поняття. В т.ч. про стратегічний характер стосунків йшлося при розбудові відносин з США, Російською Федерацією, Францією, Китаєм, що за своїм реальним наповненням є різноспрямованими.
США укріплюють свою позицію основного торговельного партнера АНДР завдяки подальшому зростанню обсягів товарообігу.
Із свого боку, Алжир увійшов до категорії основних торговельних партнерів США в регіоні Африки та Близького Сходу.
------
Основною позицією при цьому залишається споживання алжирських вуглеводнів, включаючи скраплений природний газ. На сьогоднішній день США споживають близько 25 % енергетичного експорту АНДР, в той час, як поставки з Алжиру забезпечують близько 5 % від загального енергоспоживання США. Алжир бажає підвищити свою долю в поставках на ринок США до 20 %, в т.ч. за рахунок участі в будівництві терміналів для розвантаження скрапленого природного газу.
Також США нарощують свій експорт до Алжиру за рахунок поставок промислового обладнання, сільськогосподарської продукції (зернові), фармацевтичної продукції, електроніки, продукції машинобудування.
Відбулась низка візитів високих американських посадовців. АНДР відвідали голова постійної комісії Палати представників Конгресу США Пітер Хойкстер, якого супроводжували представники адміністрації Білого дому, делегація на чолі із заступником держсекретаря з питань демократії та глобальних проблем США Полою Добрянські, парламентська делегації на чолі з сенатором-республіканцем Дж. Уентвортом, який провів переговори з головами обох палат Парламенту АНДР.
Американсько-алжирська ділова рада провела своє чергове засідання в Хьюстоні (США) з метою ознайомлення громадськості з інвестиційними можливостями Алжиру.
Незважаючи на врівноважені коментарі останнього візиту з боку США, стурбованість Вашингтону зовнішньополітичними заявами Алжиру є очевидною, адже А.Бутефліка намагається просунути ідею «нової економічної моделі» взаємовідносин країн по лінії «Південь-Південь», зокрема, останнім часом все чіткіше проявляється налаштованість на «стратегічне партнерство» з Китаєм, на противагу співробітництву з Заходом.
На думку Алжира, США блокують своїми додатковими питаннями вступ країни до СОТ. В свою чергу, американські провідники відзначають, що вони зацікавлені у справжніх економічних змінах в АНДР і готові надати країні посильну технічну допомогу в цьому питанні, США підтримує вступ Алжиру до СОТ.
------
Франція залишається основним постачальником товарів та послуг до Алжиру. Торговельно – економічне співробітництво між Алжиром і Францією базується на вагомому історичному досвіді. В Алжирі представлені близько 200 провідних французьких компаній. На Алжир припадає близько 40 % експорту франції до регіону Магрибу.
Франція – основний інвестор в алжирську економіку поза сектором вуглеводнів – близько 140 млн. дол. США на рік. Протягом найближчих трьох років йдеться про наміри французьких компаній інвестувати близько 820 млн. дол. США.
Однак, цю роль може бути втрачено через наростаючий вплив США та Китаю. Як і в попередні роки, французький експорт до Алжиру зазнає зниження. Французькі компанії відзначають посилення конкурентного тиску через експансію китайських виробників та експортерів на алжирському ринку. В останній період Франція продовжує втрачати свій вплив через помітні суперечки щодо оцінки колоніального минулого.
Під час візиту державного міністра, міністра внутрішніх справ Франції Н. Саркозі до Алжиру і листопаді 2006 р., президент АНДР висловився про можливість підписання договору про дружбу між Алжиром і Францією, проект якого був підготовлений ще в 2005 році. Однак, на сьогоднішній день у відносинах двох країн все ще є помітним охолодження через суперечності в оцінці колоніального минулого.
Франція зіграла не останню роль у вирішенні питання дострокового погашення зовнішнього боргу Алжиру перед Паризьким клубом. 10-11 грудня 2006 р. в Алжирі на запрошення міністра фінансів АНДР М. Медельсі з дводенним офіційним візитом перебував міністр економіки, фінансів та промисловості Франції Т. Бретон. За результатами візиту було підписано низку двосторонніх угод, зокрема у сфері енергетики.
Однією з складових між Алжиром і Францією є співробітництво в енергетичній сфері. Провідна енергетична компанія «Газ де Франс» пообіцяла алжирським колегам сприяння у прямій комерціалізації газу у Франції, де мають бути відкриті філіали «SONATRACH».
Крім того, «Газ де Франс» заявила про намір інвестувати 1 мільярд дол. США на розробку газових родовищ у районі Туат на півдні Алжиру, що буде складати 75% участі в реалізації цього проекту.
------
В 2006 році активізувалися стосунки АНДР з Італією та Іспанією – найближчими європейськими сусідами по середземноморському регіону, які значно залежать від поставок алжирського природного газу.
15 листопада відбувся одноденний робочий візит в Алжир Председателя Ради Міністрів Італійської Республіки Романо Проді.
Основним результатом поїздки стало підписання п’яти угод в газовій сфері між алжирської національною нафтогазовою компанією «Sonatrach» та італійськими операторами газового сектору.
Поставки мають здійснюватись з 2009 року через газопровід «Galsi». Цей газопровід, що має поєднати Алжир з Італією через Сардінію, ще є проектом в початковій стадії реалізації. Укладені угоди вочевидь означають прискорення цього проекту. Проект будівництва транс середземноморського газопроводу «Galsi» доволі тривалий час знаходився в стадії обговорення. Вочевидь, що зараз настає фаза його практичної реалізації.
Проект будівництва транс середземноморського газопроводу «Galsi» доволі тривалий час знаходився в стадії обговорення. Вочевидь, що зараз настає фаза його практичної реалізації.
Під час зустрічі на найвищому рівні з президентом АНДР А. Бутефлікою було обговорено також інші питання, включаючи підписання угоди між Італією і Алжиром щодо співробітництва в сфері малих та середніх підприємств. Також було висловлено готовність забезпечити конкретизацію положень угоди про асоціацію між Алжиром та ЄС – сигнал, в якому дуже зацікавлений Алжир.
Підписано програму наукового співробітництва між університетами і науковими центрами двох країн.
У жовтні 2006 р. в Алжирі з одноденним робочим візитом перебували перший віцепрем'єр уряду Іспанії М. Де Ла Вега та міністр закордонних справ М. Моратінос. Головною метою візиту було встановлення «стратегічного енергетичного партнерства». Зокрема, йшлося про завершення у 2008 р. будівництва газопроводу "Medgaz", який з'єднає дві країни. В грудні 2006 р. в Алжирі на чолі офіційної делегації з одноденним робочим візитом на запрошення президента АНДР А. Бутефліки перебував прем'єр-міністр Іспанії Х. Запатеро. В ході візиту обговорювались можливості співробітництва у сфері відновлюваних джерел енергії, водних ресурсів, зокрема участі іспанських компаній в проектах з опріснення морської води, відновлення регулярних рейсів іспанської авіакомпанії, обговорювався проект прокладання підводного електричного кабелю між двома країнами. Проте, на думку багатьох місцевих оглядачів, основною метою візиту іспанського прем'єр-міністра було обговорення можливості зменшення для Іспанії ціни на газ, яка значно зросла після внесення змін до закону про вуглеводні в АНДР.
Іспанія і Алжир – існує співробітництво в сфері будівництва залізних доріг та опріснення морської води, малих та середніх підприємств.
Одна з основних поточних тем взаємного діалогу – завершення будівництва та введення в експлуатацію транс середземноморського газопроводу «Medgaz» від території Алжиру до Іспанії, що має забезпечити подальше зростання поставок алжирських енергоносіїв до Європи.
------
В листопаді 2006 року Алжир відвідав міністр закордонних справ Німеччини Ф. Штайнмайер. В ході алжирсько-німецької зустрічі було підписано угоду про співробітництво між алжирською нафтогазовою компанією Сонатра і німецькою EON Rhurgas. До 2010 року Німеччина інвестує в газовий сектор АНДР 2 млрд. євро. Крім того, було підписано угоду про погашення останньої частини зовнішнього боргу Алжиру (Німеччина остання з країн Паризького клубу, хто підписав такі угоди).
В першому кварталі 2006 р. відбувся робочий візит до АНДР президента Португалії Ж. Сампайо, а наприкінці листопада візит міністра економіки і інновацій Португалії. Сторони обговорили можливості збільшення поставок алжирського газу. (Португалія імпортує з АНДР 2,5 млрд. м. куб. газу на рік.)
Активні контакти протягом року підтримувались також з такими країнами, як Нідерланди, Великобританія, Туреччина. На початку року алжирську столицю відвідала делегація з Голландії на чолі з віце-прем'єром, міністром економіки країни Х. Брінкхорстом, за результатами роботи якої було підписано контракт на здійснення голландською фірмою «Shell» пошуково-розвідувальних робіт в районах залягання газових родовищ, що знаходяться на крайньому півдні Алжиру.
Було надано нового імпульсу в розвитку відносин між Алжиром і Канадою. В листопаді відбувся офіційний візит генерал-губернатора (президента) Канади Мішель Жан до АНДР. Генерал губернатор підкреслила пріоритетність розвитку відносин з Алжиром. Було підкреслено розуміння ролі АНДР як однієї з провідних країн Африканського континенту. Канада є другим партнером АНДР на Американському континенті, що також зацікавлений у закупівлі алжирських енергоносіїв та доволі ємному алжирському ринку.
З іншого боку, Алжир є для Канади провідним економічним партнером серед країн Африки і близького Сходу. Серед основних сфер співробітництва між Алжиром і Канадою в економічній сфері – споживання алжирських вуглеводнів, фінанси, будівництво інфраструктури, телекомунікації.
------
Серед окремих країн найбільшою динамікою характеризувалися двосторонні відносини між АНДР та Китаєм.
27-30 березня 2006 р. відбувся робочий візит до Пекіну державного міністра, міністра закордонних справ АНДР М. Беджауі, а 4-9 листопада 2006 р. в Пекіні перебував президент АНДР А. Бутефліка, який взяв участь у саміті глав держав та урядів африканських країн та Китаю, що проходив у рамках третього Форуму з питань економічного співробітництва Китай-Африка.
Відразу після китайсько – африканського форуму, розпочався офіційний візит президента АНДР А. Бутефліки до Китаю. Алжир намагається використати свою майбутню першість серед країн Африканського регіону у розбудові діалогу з Китаєм.
Алжир вважає Китай одним з ключових гравців сучасної глобалізації і тому прагне поглибити відносини з ним. Також АНДР, прагне продемонструвати Китаю свої можливості щодо розвитку співробітництва на фоні підвищення інтересу країни щодо розвитку співробітництва з регіоном Африки і Близького Сходу.
В ході візиту було підписано декларацію щодо розвитку відносин стратегічного співробітництва між двома країнами на новій основі. Також було підписано ще сім двосторонніх документів в сфері двостороннього співробітництва, включаючи протокол щодо економічного і технічного співробітництва, протокол про взаєморозуміння в сфері контролю якості промислової продукції, протокол в сфері цивільного транспорту.
Серед пріоритетних напрямів співробітництва між Алжиром та КНР на наступний період було визначено сектор енергетики, будівництва комунікацій, нові інформаційні технології, вищу освіту та інші сегменти, які стали предметом переговорів в рамках цього візиту. Серед інших сфер співробітництва, що цікавлять алжирську та китайську сторони – нафтохімія, мінеральні добрива, медикаменти, електроніка, нові технології, виробництво споживчих товарів. Китайські компанії підкреслюють свою зацікавленість щодо інвестицій у ці сфери. Китайські підприємства входять в галузь розробки родовищ інших корисних копалин, включаючи родовища цинку, іншої мінеральної сировини.
------
Протягом року Російська Федерація докладала великих зусиль для повернення втрачених позицій в Алжирі.
Основною точкою відліку став візит президента Російської Федерації В. Путіна до Алжиру, що відбувся в березні 2006 р. Було підписано угоду про економічні та фінансові відносини між Алжиром та Російською Федерацією та врегулювання боргу Алжиру перед Росією - 4,7 млрд. дол. США, що виник ще за часів колишнього СРСР. Взамін Алжир зобов’язується придбати російські промислові товари та послуги на суму, що відповідає списаній сумі боргу.
Поряд із цим зобов’язанням угода включає також положення щодо необхідности загальної динамізації російсько-алжирських відносин, що стосується не тільки торговельно-економічного співробітництва, а також секторів наукового та технічного співробітництва, а також інституціонального співробітництва у різноманітних галузях і сферах. Йшлося про “більш повне використання потенціалу Змішаної міжурядової комісії з торговельно – економічного та науково – технічного співробіництва”, посилення торговельно-економічної взаємодії, насамперед, в нафтогазовій сфері, а також розвиток співпраці в металургії, промисловому будівництві, іригації, транспортній інфраструктурі.
Другою важливою складовою візиту стала активізація діалогу між Росією і АНДР в енергетичній сфері. В цьому контексті було відзначено, що Російська Федерація і Алжир – дві великі країни-виробники та експортери природного газу, які мають спільний інтерес, що координує їх зусилля на світовому ринку.
| 
Алжир
