Фінансовий рік (далі – ф.р.) в Індії починається з 1 квітня і закінчується 31 березня наступного року. В 2008-09 ф.р. ВВП збільшився на 7,1% і перевищив позначку в 1,2 трлн. дол. США, що складає майже 1100 дол. США на душу населення. У сільському господарстві зростання ВВП склало 2,6% (порівняно з 4,5% попереднього року), в промисловості 4,8% (порівняно з 8,1% попереднього року), в сфері послуг – 9,6% (порівняно з 10,7% попереднього року).

Водночас, після п’яти років сталого зростання, в 2008-09 ф.р. в економіці Індії були наявні певні негативні тенденції. Уповільнення темпів зростання промислового виробництва, двозначна інфляція, яку тільки завдяки рішучим діям уряду і Резервного банку Індії вдалося зменшити практично до нуля в березні 2009 р., зростаючий дефіцит у зовнішній торгівлі, зменшення золотовалютних резервів та послаблення рупії відносно американського долара – все це прямо, або опосередковано пов’язане з глобальною фінансовою кризою. 
 

Зовнішній борг Індії збільшився на 5,3 млрд. дол. США (2,4%) протягом 2008-09 ф.р. і складає 230 млрд. дол. США. Збільшення відбулося за рахунок зростання комерційних запозичень та короткострокової заборгованості. Наразі зовнішній борг складає 22% індійського ВВП, порівняно з 19% у попередньому фінансовому році.
 

Відносна частка комерційної заборгованості складає 27,3%, короткострокових запозичень – 21,5%, депозитів індусів-нерезидентів – 18,1%, багатосторонньої заборгованості – 17,2%. За обсягом зовнішнього боргу Індія посідає п’яте місце в світі після Китаю, Росії, Туреччини та Бразилії. Водночас, Індія має досить низьку ставку з обслуговування зовнішнього боргу – 4,6%, поступаючись з цього питання тільки Китаю та Малайзії.

Золотовалютні резерви зменшилися з березня по грудень 2008 р. на 55,0 млрд. дол. США, в першому півріччі 2009 р. вони коливалися навколо позначки 250 млрд. дол. США і, станом на 19 червня 2009 р., складають 263,7 млрд. дол. США.

Рівень інфляції оптових цін зріс з 3,1% в листопаді 2007 р. до 12,42% в серпні 2008 р. (найвищий показник за останні 13 років). Станом на жовтень, інфляція знизилася до 8%, а на кінець 2008 р. склала 5,9%. Причому, ціни на споживчі товари зросли на 11,6%, ціни на промислову продукцію зросли на 6,2%, а ціни на нафтопродукти та електроенергію знизилися на 0,7% порівняно з кінцем попереднього року.

Завдяки ефективним антиінфляційним заходам індійського уряду та Резервного Банку Індії, а також під впливом падіння світових цін на енергоносії в останньому кварталі 2008-09 ф.р. рівень інфляції був зведений практично до нуля і, станом на кінець березня 2009 р. складав 0,27%. 
 

В цілому за 2008-09 ф.р. рівень інфляції склав 1,75%. Причому, рівень цін на товари повсякденного вжитку збільшився на 0,5%, на паливо та електроенергію – на 0,1%, на промислові вироби – на 0,05%. Станом на 20 червня 2009 р. річний рівень інфляції впав до мінус 1,3%. Останнього разу негативний рівень інфляції спостерігався в Індії в 1977 р.
 

Зовнішньоторговельний обіг Індії з країнами світу за 2008-09 ф.р. склав 450,5 млрд. дол. США. Експорт збільшився на 2,3% щодо попереднього року і становив 166,7 млрд. дол. США. Імпорт збільшився на 12,9% і зафіксований на рівні 283,8 млрд. дол. США. Сальдо зовнішньоторговельного балансу негативне (-) 117,1 млрд. дол. США.
 

В січні – березні 2008-09 ф.р. зменшення експорту склало 26,1%, а імпорту – 28,3% у порівнянні з відповідним періодом 2007-08 ф.р. Після вражаючого зростання на 30,9% у першій половині 2008-09 ф.р. падіння експорту було вперше зафіксоване у жовтні 2008 р. (-12%). В подальшому це падіння уповільнилося ( листопад – 9,9%, грудень – 1,1%), і знов прискорилося в січні 2009 р. – 22,5%, в лютому -21,7%, в березні – 33,1%. Наведена динаміка при наявності від’ємного сальдо зовнішньоторговельного балансу складає дуже серйозну проблему для індійського уряду. 

Проте, як і прогнозували фахівці, в подальшому напрямок потоку капіталів знов змінився на користь індійського фондового ринку. Але ж у січні 2009 р. індійський фондовий ринок знаходився під впливом скандалу з однією з найкрупніших індійських аутсорсінгових компаній Satiam. Реальне пожвавлення на Бомбейській фондовій біржі стало відчуватися лише у березні 2009 р., коли Sensex знов перевищив позначку 10000. Це, безумовно, було пов’язане з прийняттям нового тимчасового бюджету Індії та деяким підвищенням ділової активності в США і в Азійсько-Тихоокеанському регіоні.
 

Потужним поштовхом для індійського фондового ринку стали парламентські вибори, що відбулися в квітні-травні 2009 р. Сподівання на економічні реформи після неочікувано впевненої перемоги Індійського національного конгресу (і) призвело до справжнього фондового буму. Протягом першого тижня після виборів Sensex піднявся на 17,3%, а індекс Національної фондової біржі Nifty збільшився на 17,7%. Це – найкращі показники з 1992 р. Станом на 24.06.2009 р., Sensex продовжував зростати і знаходився на позначці 14427.
 

Національна валюта

Постійно зростаючий дефіцит зовнішньоторговельного балансу, поточний дефіцит платіжного балансу і зазначена вище зміна напрямків потоків капіталів не могли не вплинути на обмінний курс індійської національної валюти.

Станом на 02 квітня 2009 р., 1 дол. США обмінювався на 50,3 індійські рупії, порівняно з 40,34 індійськими рупіями у вересні 2007 р.

Після парламентських виборів в квітні-травні 2009 р. індійська національна валюта дещо зміцнилася і, станом на 30 червня 2009 р., 1 дол. США обмінювався на 48,2 індійські рупії.
 

Водночас, на погляд індійських урядовців, світова криза не матиме кардинального впливу за розвиток економіки Індії. Відповідно до урядових прогнозів, в країні сформовано усі передумови для подальшого зростання ВВП у 2009-10 ф.р.

Щодо програми діяльності нового уряду Індії
 

Після завершення в травні ц.р. парламентських виборів та сформування нового уряду Індії, згідно з існуючою в країні перебування практикою, Президент Індії П. Патіл виступила з традиційним зверненням перед депутатами обох палат Парламенту Індії. Текст даного звернення готується новим урядом, і воно розглядається як своєрідна програма його діяльності.

З урахуванням значно стабільнішої, ніж у попереднього Кабінету міністрів, коаліції, цьогорічне звернення має більш радикальний, популістський та всеохоплюючий характер. У виступі П.Патіл було виокремлено низку ключових напрямків діяльності новоствореного уряду. Зокрема, в соціально-економічній сфері:

 

•           Вжиття дієвих заходів з метою запровадження в Індії загальної середньої освіти (на погляд аналітиків, є реальним, проте у більш далекій перспективі).

•           Ліквідація протягом 5-річного періоду усіх міських нетрів (реалізація є неможливою в такий короткий проміжок часу).

•           Збільшення енергетичних потужностей країни на 13 тисяч мегават щорічно (у разі подолання наявних бюрократичних перешкод, досить реальна ціль).

 

•           Забезпечити покриття бродбендом усіх органів сільського місцевого самоврядування протягом 3 років, доведення телефонізації сільської місцевості до 40 % (в цілому реально).

•           Доведення кількості осіб з професійною освітою до 500 млн. чоловік до 2022 р. (імплементація можлива, проте, у випадку паралельного створення відповідної інфраструктури).

•           Забезпечення зростання іноземних інвестиційних надходжень у банківську та страхову сфери. Рекапіталізація державних банків з метою їхнього більш активного залучення до пенсійного сектору (цілком реально, оскільки комуністичні та ліві сили Індії, які виступали проти таких реформ, значною мірою, втратили вплив у новому складі парламенту).

•           Більш активне надання банківських кредитів на розвиток соціальних проектів. Кредитування релігійних меншин, проведення реформ вакфів – структур, які керують власністю мечетей та релігійних мусульманських шкіл (реально, проте потребує виваженого підходу).