Огляд економіки Угорщини
Головним завданням Уряду Угорської Республіки у 2008 р. була реалізація заходів, спрямованих на оздоровлення системи державного господарювання, зокрема бюджетно-фінансової сфери.
З початку року продовжували знижуватися темпи росту ВВП, зростали споживчі ціни на основні види товарів, збільшувалася зовнішня заборгованість країни. Наприкінці року в Угорщині виразно проявилася фінансово-економічна криза, з’явилися перші ознаки рецесії. Згідно з даними Центрального статистичного управління УР в ІV кварталі 2008 р. ВВП країни зріс лише на 0,2% в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., а в порівнянні з попереднім кварталом скоротився на 0,4%, а у 2008 р. приріст ВВП склав 0,5% . Приріст спостерігався виключно в сільському господарстві, яке збільшило виробництво на 50,8%. У всіх інших галузях відбувалося зниження виробництва. Так, в промисловості спад склав 2,2%, у тому числі в переробній промисловості – 3,2%, в будівництві – 5%, у сфері послуг – 1,5%, у тому числі в торгівлі і готельному господарстві – 2,1%, у сфері транспорту, зв'язку і поштових послуг – 0,6%, у сфері фінансів і операцій з нерухомістю – 3,0%. У ІV кварталі 2008 р ця тенденція продовжувалася: промислове виробництво скоротилося на 7,2% у порівнянні з відповідним періодом 2007 р. У ІV кварталі 2008 р вперше за останні роки спостерігалося вагоме падіння обсягу експорту країни – на 4,3% в порівнянні з аналогічним періодом 2007 р., імпорт знизився на 1,6%.
Згідно із Законом про державний бюджет на 2009 рік, прибуткова частина основного фінансового документу країни складає 8 300,2 млрд. фор. (31,923 млрд. євро), видаткова – 8 961 млрд. фор. (34,465 млрд. євро). Дефіцит становить 660,8 млрд. фор. (2,541 млрд. євро), що складає 2,6%, інфляція – 3,2%. Показники держбюджету на 2008 р. були наступні: доходи - 7,899 млрд. фор. (31,347 млрд. євро), витрати – 9 017 млрд. фор. (35,782 млрд. євро), дефіцит – 1 118 млрд. фор. (4,435 млрд. євро) - 4% ВВП. Ріст ВВП був запланований на рівні 2,8%, інфляція – 4,8%.
Станом на кінець грудня 2008 р. обсяг заборгованості державного бюджету Угорщини становив 17 744,2 млрд. фор. (68,3 млрд. євро), що на 13,9% більше, ніж на кінець грудня 2007 р. В іноземній валюті показник заборгованості зріс на 1799,6 млрд. фор. (6,83 млрд. євро) і склав 6272,2 млрд. фор. (23,8 млрд. євро), що становить 35,3% всієї заборгованості від валового показника. Показник чистого боргу (скорегований на депозити в іноземній валюті) складає 29,7% від всієї заборгованості. У 2008 р. заборгованість в іноземній валюті зросла на 1578,4 млрд. фор. (6 млрд. євро) в результаті операцій з кредитуванням, та на 426,4 млрд. фор.(1,6 млрд. євро) в результаті випуску облігацій, разом з цим погашення заборгованості склало 297,3 млрд. фор. (1,13 млрд. євро), а втрати від курсової різниці на 92,1 млрд. фор (350 млн. євро) збільшили обсяг заборгованості, вираженої у форинтах. Випуск облігацій в іноземній валюті, які становлять 23,5% від всієї заборгованості, відбувся двічі. Насамперед, у травні випустили 5-річні облігації вартістю 150, потім 8-річні вартістю 200 млн. швейцарських франків. Всього було реалізовано цих облігацій на суму 55 млрд. фор. (210 млн. євро). У липні випустили 10-річні облігації з фіксованою процентною ставкою вартістю 1,5 млрд. євро на суму 371,4 млрд. фор.
Міжнародна установа з оцінки кредитів «Standart & Poor’s» у квітні 2008 р. знизила прогноз Угорщини „ВВВ плюс” зі стабільного до негативного. За оцінками експертів, це є результатом проведеного у березні референдуму, після якого зріс ризик того, що Уряд не зможе продовжити розпочаті реформи. Результат референдуму негативно вплинув й на формування доходної частини державного бюджету – були вилучені надходження від системи медичного страхування та оплати за навчання в вузах. Раніше Уряд намагався виправити негативні тенденції в економічній ситуації шляхом збільшення податкових надходжень та скорочення бюджетних витрат. Сукупний розмір податків сягає 44,5% ВВП, а перерозподіл становить 51% (середній показник для країн ЄС - 30% та 40% відповідно). Внаслідок високих податків значно знизилась активність угорських підприємців, їх конкурентоспроможність та рівень довіри до Уряду. Малі та середні підприємницькі структури, не витримуючи податкового навантаження, призупиняють свою діяльність. Експерти зазначають, що інвестиційний клімат в Угорщині на кінець 2008 р. значно погіршився. У листопаді «Standart & Poor’s» знизив прогноз Угорщини до „ВВВ”.
У кінці лютого 2008 р. Монетарна Рада Угорського національного банку за погодженням з Урядом УР відмінила режим „валютний коридор” (±15%), який існував з 2001 р. для співвідношення національної валюти (форинта) до євро. На думку угорських фахівців, відміна обмежувального валютного коридору в майбутньому, напередодні переходу на євро, створить сприятливіші умови для вступу Угорщини до європейської системи взаєморозрахунків (ERM II). Курс форинта по відношенню до євро був відносно стабільним, а до долара США значно знизився. На ринку форинта практично призупинився обіг, 9 жовтня почалася спекулятивна атака на форинт. Рівень інфляції постійно знижувався і на кінець листопада склав 5,1%. Пояснюється це тим, що Уряд та Національний банк УР проводили таку фіскальну та монетарну політику, яка була спрямована на скорочення дефіциту державного бюджету шляхом скорочення видатків та переформування їх структури. Дефіцит держбюджету намагалися покрити шляхом фінансування випуску облігацій, яке в свою чергу тимчасово вплинуло на стрімкий ріст рівня споживчих цін, проте не мало впливу на інфляцію в довгостроковій перспективі. Монетарна рада Національного банку УР 22 жовтня 2008 р. на позачерговому засіданні прийняла рішення про підвищення облікової ставки з 8,5% до 11,5%. На перший погляд несподіване рішення має низку обґрунтувань. Насамперед, це значне знецінення форинту після 9 жовтня, що могло б викликати небезпеку невиконання зобов’язання щодо річного рівня інфляції. Ринок цінних паперів теж дав сигнал, що рівень облікової ставки має бути на рівні 11 відсотків. На рішення значно вплинуло і те, що наступні два дні в УР були вихідними, водночас всі ринки інших країн працювали. Тому, з метою уникнення спекулятивних дій по відношенню до форинта і для заспокоєння ринку хоча б на ці два дні, Монетарна рада прийняла таке рішення. Крім того, на думку угорських фінансистів, вищий рівень прибутку мав забезпечити умови для продовження погашення державної заборгованості, і утримати інвесторів, які вже збиралися покинути угорський ринок. Монетарна рада 24 листопада, 8 та 22 грудня 2008 р. зменшувала кожного разу облікову ставку на 0,5%, яка на кінець 2008 р. склала 10%. Курс форинта станом на 24 грудня: до долара США - 188,8, до євро – 263,5 форинтів.
Від фінансової кризи найбільше постраждали провідні галузі угорської економіки - автомобілебудування, електроніка, будівництво, а також сфера послуг. Перш за все постраждала автомобільна промисловість, тому що більшість транспортних засобів продається в кредит або по лізингу. Після неї вагомий вплив кризи відчули всі ті галузі, які працюють на ринку нерухомості: більшість будівельних компаній та організацій з розвитку проектів, діяльність яких базується на банківських кредитах. Постраждали також субпідрядники, які є постачальниками підприємств автомобільної промисловості, і підприємці, які фінансуються за рахунок кредиту. В результаті кризи підприємства вищезазначених галузей розпочали масове звільнення працівників. Компанія „Судзукі” запланувала скорочення в 2009 році виробництва автомобілів на 30 відсотків і скорочення працівників на 22 відсотки. Зараз вже звільнено 1179 осіб із 5523 працюючих на заводі. Фірма з виробництва комп’ютерів „Фоксконн” звільняє 1500 осіб, компанія „Флекстронік” звільнила всіх іноземних працівників, в основному румунів. Продовжуються звільнення на інших великих та середніх підприємствах країни. Рівень безробіття, який тривалий час тримався на рівні 7,5 відсотків, в листопаді 2008 р. досяг позначки 8,1 відсоток.
Уряд використав своє право скористатися кредитною лінією ЄС і МВФ. Допомога у вигляді рамкового кредиту розрахована на 17 місяців, тобто до березня 2010 року. Позики, які країна отримала з європейських фондів, уряд перегрупував з метою спрямування коштів малим та середнім підприємцям, їх передали безпосередньо через фонди, без послуг банків другого рівня. Оперативно профінансували галузь будівництва, в якій накопичилася внутрішня заборгованість підприємств в розмірі 400 млрд. фор. (2,15 млрд. дол.). З метою оживлення економіки та створення противаги кризовій ситуації, Державні Збори УР в листопаді ухвалили Закон, спрямований на зміцнення позиції угорських банків, згідно з яким комерційним банкам була надана допомога у розмірі 2,3 млрд. євро.
Соціально-політична ситуація з початку року ускладнювалася страйками профспілок залізничників і транспортної мережі столиці, які вимагали підвищення заробітної плати, скасування намірів щодо скорочення низки маршрутів. У кінці року страйки залізничників доповнилися страйком працівників міжнародного аеропорту „Феріхедь”. Наслідки світової фінансово-економічної кризи, яка в кінці 2008р. відчутно торкнулася майже всіх сфер життя УР, мали активний вплив на поширення песимістичних настроїв серед населення країни, пов’язаних з очікуванням погіршення рівня життя і добробуту.
У цих умовах Уряд змушений був взяти чіткий курс на заощадження, який частково підтримала і опозиція. Основні дії Кабінету Міністрів УР були спрямовані на підвищення зацікавленості до державних облігацій, зменшення дефіциту державного бюджету, проведення активної економічної політики. Уряд прийняв рішення про зміну системи регулювання державними фондами, дозволивши їм в повному обсязі використовувати кошти в якості інвестицій на закупку державних облігацій. Це стосувалося, насамперед, Пенсійного фонду та Фонду медичного страхування. Заходи, спрямовані на скорочення дефіциту державного бюджету, необхідні були для того, щоб показати МВФ і ЄС, що УР розуміє проблему необхідності скорочення державних видатків. Одним із таких заходів є введення ліміту на підвищення заробітної плати, виплату премії у вигляді 13-ї зарплати та пенсій. Скорочення державних видатків не торкається обов’язкових виплат внесків до різних структур ЄС та НАТО. Активна економічна політика спрямовується на утримання робочих місць, ріст економіки, підвищення ліквідності банків з метою створення умов для можливості отримання малими та середніми підприємствами кредитів на привабливих умовах (надання державних гарантій, пільгові кредити, перерозподіл коштів з фондів ЄС). Без здійснення вищезазначених заходів уряд в наступні роки не зможе досягти балансу макроекономічних показників.
Основні макроекономічні показники Угорщини
|
№
p\\п
|
Назва інформації
|
2006р.
|
2007р.
|
2008р.
|
|
1
|
Золотовалютні резерви в країні перебування (на кінець періоду), млн. євро
|
16397
|
16385
|
24040
|
|
2
|
Валовий внутрішній продукт в країні перебування
|
|
|
|
|
|
млн. євро
|
99718
|
101496
|
102003
|
|
|
у % до відповідного періоду попереднього року
|
103,9
|
101,3
|
100,5
|
|
|
в розрахунку на одну особу, євро
|
9843
|
10120
|
10171
|
|
3
|
Зовнішньоторговельний обіг країни перебування
|
|
|
|
|
|
експорт товарів, млн.дол.США
|
74055
|
93829
|
107478
|
|
|
імпорт товарів, млн.дол.США
|
76979
|
94164
|
107825
|
|
|
експорт ,послуг, млн.дол.США
|
11250
|
13540
|
14846
|
|
|
імпорт послуг, млн.дол.США
|
10560
|
12870
|
13760
|
|
4
|
Зовнішньоторговельний обіг країни перебування з Україною
|
|
|
|
|
|
експорт товарів, млн.дол.США
|
1288
|
1235
|
1367
|
|
|
імпорт товарів, млн.дол.США
|
836
|
1240
|
1282
|
|
|
експорт послуг, млн.дол.США
|
|
102,5
|
113,6
|
|
|
імпорт послуг, млн.дол.США
|
|
125,7
|
95,6
|
|
5
|
Індекси цін в країні перебування
(до грудня попереднього року)
|
|
|
|
|
|
індекс споживчих цін (інфляція)
|
103,9
|
108,0
|
106,1
|
|
|
індекс цін виробників промислової продукції
|
103,7
|
106,7
|
105,3
|
|
6
|
Темпи промислового виробництва в країні перебування, %
|
110,1
|
108,0
|
106,0
|
|
7
|
Діючі проценті ставки по кредитах та депозитах в Центральному банку країни перебування, (середньозважені в річному обчисленні, на кінець періоду)
|
|
|
|
|
|
кредити
|
15,9
|
17,2
|
15,3
|
|
|
депозити
|
6,7
|
7,8
|
6,4
|
|
8
|
Прямі іноземні інвестиції країни перебування (на кінець періоду), млн. євро
|
63708
|
66904
|
68140
|
|
9
|
Прямі іноземні інвестиції країни перебування в Україну, (на кінець періоду), тис.дол.США
|
370948
|
400912
|
595,5
|
|
10
|
Прямі іноземні інвестиції в розрахунку на одну особу в країні перебування (на кінець періоду), євро
|
6200
|
6500
|
6750
|
|
11
|
Рівень безробіття в країні перебування, (на кінець періоду), %
|
7,5
|
7,8
|
7,8
|
|
12
|
Державний борг країни перебування (на кінець періоду),
млн. євро (брутто зовнішня заборгованість)
|
84721
|
83560
|
85780
|
|
13
|
Прогнозні показники країни перебування
|
|
|
|
|
|
валовий внутрішній продукт (у відсотках до попереднього року)
|
103,9
|
101,3
|
97,1
|
|
|
інфляція (у відсотках до грудня попереднього року)
|
103,9
|
106,8
|
103,9
|
Примітка: дані центрального статистичного управління УР
У 2008 році в структурі ВВП Угорщини частка промисловості складала 32,1% із цього 52% припадало на сферу виробництва машин та устаткування. Серед найважливіших галузей промисловості є електронна галузь на яку припадає 20% від загального обсягу промислового виробництва (Philips, Nokia, Samsung, IBM та інші) та на галузь автомобілебудування та виробництва запасних частин до автомобілів (Audi, Opel, Suzuki) на яку припадає 10,5% від загального обсягу промислового виробництва. Більш ніж 80% продукції зазначених галузей промисловості відправляється на експорт. У 2007 році обсяг виробленої промислової продукції у поточних цінах склав 95 млрд. дол. США, а темпи росту - 8,0%.
У минулому році частка аграрного сектора у ВВП країни зменшилася до 3,1%, а у загальному споживанні сільське господарство складає 25%, в угорському експорті – 6,1%, у зайнятості – 5,0%, у капіталовкладеннях – 4,6%.
Структура ВВП. Сільське господарство – 3,1%; промисловість – 32,1%; сфера послуг – 64,8%.
На кінець 2007 року в економіку Угорщини інвестовано 66,9 млрд. євро. У розрізі галузей національної економіки: 25,8% від загального обсягу інвестованих коштів припадає на промисловість; 19,4% - транспорт, складування продукції, пошта, телекомунікації; 25,3% - операції із нерухомістю;7,7% - освіта, охорона здоров’я, управлінська сфера; 21,8% - інші галузі.
Структура прямих іноземних інвестицій - в розрізі краї-інвесторів економіки Угорщини: Німеччина (27%); Голландія (14,9%); Австрія (11,1%); Франція (4,7%); США (3,9%)
У 2008 році розмір мінімальної зарплати склав 262 євро, а розмір середньої заробітної плати – 684 євро.
Згідно даних Центрально-статистичного правління УР, у 2008 році угорський експорт склав 72838 млн. євро і зріс на 5,6% в порівнянні із відповідними минулорічними показниками , а імпорт - 72997 млн. євро і зріс на 5,6%.
У минулому році 75,0% угорського експорту товарів та послуг направлялося у 25 країн-членів ЄС, а ввозилося з цих країн 68,0% угорського імпорту.
Найважливішими зовнішньоторговельними партнерами Угорщини і надалі залишаються 15 „старих” країн-членів ЄС, зокрема - Німеччина, Австрія, Італія, Франція та Великобританія.
Слід відзначити, що поступово все більш важливіше місце у зовнішній торгівлі, як в експортній так і в імпортній реляції, займають країни, які у травні 2004 року приєдналися до ЄС. Угорський експорт товарів та послуг у ці країни складає 12,7% від загального експорту Угорщини, а імпорт – 10,8%.
Для зовнішньої торгівлі Угорщини з азіатськими країнами характерним є суттєве зростання дефіциту торгівельного балансу. У 2008 році угорський експорт товарів та послуг в ці країни склав 5,6%, а імпорт 16,9% від загальних обсягів експорту та імпорту країни. Найважливішими партнерами в цьому регіоні є Китай і Японія (обидві країни, як джерело угорського імпорту), однак і з іншими країнами цього регіону Угорщина проводить активну зовнішньоторговельну політику. В структурі імпорту головними товарними групами є машини та машинне устаткування (24% угорського імпорту товарної групи машини та машинне устаткування походить з цих країн), оброблені матеріали (текстиль та текстильні товари) та у невеликих обсягах завозиться з цих країн енергоносії.
Основну частку (63%) в структурі експорту УР у 2008 р. складали т.з. „традиційні” товари, серед яких слід виділити електроніку та телекомунікаційні товари, машини та машинне устаткування, електричні машини, транспортні засоби та запасні частини до них. 29,1 відсотків у структурі експорту УР припадало на оброблені товари (товари хімічної та фармацевтичної промисловості, вироби з металу та пластмаси, текстильні вироби тощо). Продукти харчування, напої та тютюнові вироби в структурі експорту займають 6,7%. Серед них найважливішими є пшениця, овочі та фрукти, м’ясні вироби та корми для тварин.
В структурі імпорту Угорщини протягом останніх років, стабільно домінує товарна група „машини та транспортні засоби” (49-50%). Товарна група „оброблена продукція” в останні 6 років зменшилася на 4-5% і в 2007 р. склала 31,4%. |
Угорщина
