Аналітична довідка щодо зовнішньоторговельної політики Республіки Індія на 2009-2014 рр.(оголошена 27.08.2009 р.)
Зовнішньоторговельна політика Республіки Індія ( РІ) на 2009-14 роки була оприлюднена Міністром комерції та промисловості Анандом Шармою 27 серпня 2009 р. Раніше подібні програми оголошувалися у 2004, 2005 та 2006 роках. Зовнішньоторговельна політика, проголошена у 2004 р. ставила за мету протягом п’яти років подвоїти частку Індії в світовій торгівлі товарами та використати торговельну експансію в якості ефективного інструменту економічного зростання та та працевлаштування населення. Уряд РІ вважає ці завдання виконаними.
Довідково: Протягом попередніх п’яти років обсяг індійського експорту збільшився з 63 млрд. дол. США у 2003-04 ф.р. до 168 млрд. дол. США у 2008-09 ф.р. За даними ВТО частка РІ в світовій торгівлі товарами зросла з 0,83% у 2003 р. до 1,45% у 2008 р. Відповідно, частка РІ у світовій торгівлі послугами складала 1,4% у 2003 р. і зросла до 2,8% у 2008р. З останні п’ять років тільки за рахунок нарощування експорту було створено 14 мільйонів робочих місць.
Експортні галузі РІ найбільше постраждали від світової фінансової кризи, тому запровадження нової зовнішньоекономічної політики було принциповим викликом для сформованого в травні ц.р. уряду РІ.
Довідково: Майже 70% індійського експорту спрямовується до країн, що тяжко постраждали від світової фінансової кризи, в тому числі 36% - до США, Японії та Європи. Різке падіння індійського експорту протягом останнього року пояснюється на тільки кризою, а й протекціоністськими заходами, вжитими низкою країн.
Динаміка зростання/зменшення індійського експорту за останні півтора року
Фінансовий рік
|
Період
|
Зростання/зменшення обсягів експорту,%
|
2008-09
|
Перше півріччя (квітень-вересень)
|
+30,9
|
Жовтень
|
-12,0
|
Листопад
|
-9,9
|
Грудень
|
-1,1
|
Січень
|
-22,5
|
Лютий
|
-21,7
|
Березень
|
-33,1
|
2009-10
|
Перше півріччя (квітень-вересень)
|
-29,5
|
Нова зовнішньоторговельна політика (надалі – НЗП) у короткостроковій перспективі ставить завдання перед експортерами наступного 2010-11 ф.р. досягти загального обсягу експорту в 200 млрд. дол. США. Наступні два роки обсяг експорту має зростати на 15% щорічно, надалі щорічне зростання експорту має прискоритися до 25%. У 2013-14 ф.р. обсяг експорту має подвоїтися, порівняно з 2008-09 ф.р. У довгостроковій перспективі ставиться за мету подвоїти частку РІ в світовій торгівлі до 2020 р.
Досягти зазначених цілей планується за рахунок більш дієвої допомоги індійським експортерам у:
- розширенні їхнього бізнесу на ринках, на яких вони вже успішно працюють
- опануванні нових ринків
- удосконаленні технології за рахунок дешевшого імпорту засобів виробництва
- мінімізації витрат грошей та часу на здійснення транзакцій
В якості нових ринків, на які звертається увага індійських експортерів, в НЗП фігурують Латинська Америка, Африка, країни СНД, Австралія та Нова Зеландія. Передбачається комплекс заходів, що включає фіскальні пільги, інституціональні зміни, раціоналізацію процедур, покращення доступу до світових ринків та диверсифікацію експортних ринків. Трьома «стовпами» на яких побудована НЗП є покращення експортної інфраструктури, здешевлення транзакцій та запровадження повного відшкодування всіх непрямих податків та зборів.
НЗП, насправді, не є чимось дійсно новим для індійських експортерів. Так, дію схеми DEPB , яка звільняє від імпортного мита деталі та вузли обладнання, що призначене для подальшого експорту, продовжено до 31 грудня 2010 р. За схемою EPCG, яка спрощує імпорт засобів виробництва, що сприяють подальшому нарощуванню експорту, передбачені додаткові пільги, зокрема, мито зменшено з 3% до нуля. Дія цієї схеми продовжена до 31 березня 2011 р.
Схема MDA (допомога розвитку ринків) передбачає фінансову допомогу діяльності низки громадських та комерційних організацій, спрямованої на опанування нових ринків, до яких віднесені, зокрема, країни СНД.
Таким чином, Україна, як одна з країн СНД, може (на підставі заздалегідь погодженого плану) отримувати фінансову допомогу на проведення виставкових заходів, бізнес-форумів, семінарів (переважно на території Індії та за участю індійських організацій), спрямованих на збільшення індійського експорту до України. Індійські бізнесмени можуть отримувати фінансову допомогу на відвідання України, включно з оплатою квитків.
Схеми FMS (схема, орієнтована на певні ринки), FPS (схема, орієнтована на певні товари) та MLFPS (схема , орієнтована на певні товари та пов’язана з певними ринками) вже відомі індійським експортерам і добре відпрацьовані. НЗП передбачає збільшення обсягів відшкодування по цим схемам, відповідно, на 0,5%, 0,75% та 0,75%. Відшкодування здійснюється шляхом видачі відповідних сертифікатів.
НЗП також розповсюдила схеми FMS , FPS та MLFPS на нові товари та нові ринки. До списку товарів, на які розповсюджуються ці схеми (так звані «фокусовані» товари), увійшли фармацевтичні продукти, синтетичні тканини, гумові вироби, пластикові вироби, вироби з тканин, в’язані та вишиті тканини, скляні вироби, сталеві та алюмінієві вироби, автомобілі та їхні частини, велосипеди та їхні частини та інші (загалом 153 товарні позиції). До списку ринків, на які розповсюджується схема MLFPS, увійшли Алжир, Єгипет, Кенія, Нігерія, ПАР, Танзанія, Бразилія, Мексика, Україна, В’єтнам, Камбоджа, Австралія та Нова Зеландія.
Таким чином, наразі, при експорті будь-яких товарів до України експортер отримує відшкодування в розмірі 3%, при експорті «фокусованих» товарів – 5%. Практичне значення це має у випадку з фармацевтичними товарами, частка яких в індійському експорті до України складає майже половину. Ці нормативи діють з моменту оприлюднення (27.08.2009 р.).
Виключення зі списку схеми SFIS («послуги з Індії») завдасть певної шкоди провайдерам телекомунікаційних послуг. Водночас, включення до AdvanceAuthorizationScheme (схема «попередньої авторізації») збільшить на 5-10% доходи туристичного бізнесу.
У НЗП зроблено спробу зменшити накладні витрати шляхом зменшення зборів за звернення при отриманні численних експортних послуг та пільг. Запропоновані деякі спрощення експортних процедур. До робот из транзитними вантажами допущені приватні страхові компанії. Додаткові порти та термінали мають бути обладнані системамі електронного обміну інформацією, що прискорить оформлення вантажів.
Пропонується створити міжміністерський комітет в якості єдиного вікна для розгляду конфліктів, пов’язаних з експортно-імпортними операціями. Для дієвої підтримки індійських промисловців та екпортерів, зокрема, малого та середнього бізнесу, захисту їхніх законних прав в рамках захисних інструментів ВТО пропонується створити Директорат захисту торгівлі (Directorat of Trade Remedy Measures).
|