Зовнішньоекономічний стан у Державі Ізраїль (1 квартал 2009 р.)
Економічна ситуація в Ізраїлі у першому кварталі 2009 р. характеризувалася погіршенням основних макроекономічних показників у наслідок глобальної економічної кризи, додатковим бюджетним навантаженням через непередбачені витрати на проведення військової операції в Секторі Гази (січень 2009 р.) та певною політичною нестабільністю, пов’язаною із проведенням парламентських виборів та формуванням нового складу уряду.
По теперішній час уряд Ізраїлю працює без затвердженого державного бюджету на 2009 р., користуючись тимчасовим положенням про здійснення щомісячних витрат у розмірі 1/12 від бюджету 2008 р. Фактично управління ізраїльською економікою відбувається в «ручному режимі».
Новопризначений уряд на чолі із Б. Нетаніягу висунув досить оригінальну ініціативу формування дворічного бюджету на 2009-2010 р.р. Пропозиція уряду була схвалена Кнесетом Ізраїлю, який зобов’язав уряд представити на розгляд парламенту проект згаданого дворічного бюджету до 15 червня 2009 р.
Згідно розрізненим заявам нового прем’єр-міністра Ізраїлю Б. Нетаніягу, економічна політика його уряду буде ґрунтуватися на наступних засадах:
· за вихідну позицію в розробці антикризових заходів приймається прогноз падіння ізраїльської економіки у 2009 р. на 1,5%; доцільним показником збільшення держбюджету вважається 1,7%, рамки дефіциту бюджету вірогідно будуть збільшені до 5-7%:
· запровадження реалізації комплексної антикризової програми, вартість якої оцінюється на рівні 1 млрд. дол. США; перш за все, вона буде спрямована на підтримку малозабезпечених верств населення, боротьбу з безробіттям, кардинальне збільшення фінансування інфраструктурних проектів та науково-дослідних робіт;
· в реалізації інфраструктурних проектів пріоритетне значення надаватиметься галузі громадського транспорту, реконструкції старих кварталів та туристичним об’єктам, широко використовуватимуться механізми державно-приватного партнерства; обсяг бюджетного фінансування інфраструктурних проектів планується збільшити на 25%;
· розробка окремої програми, направленої на заміщення іноземної робочої сили ізраїльськими робітниками;
· оптимізація системи виплат допоміг по безробіттю, реалізація програм перекваліфікації безробітних.
Тим часом, Центробанком Ізраїлю продовжувалася досить активна регуляторна політика з балансування валютного ринку та мінімізації падіння фондового ринку країни.
Зокрема, тривала практика щоденного викупу на міжбанківському ринку 50-100 млн. дол. США, в результаті чого валютні резерви Центробанку Ізраїлю досягли 44 млрд. дол. США. Водночас, в порядку мінімізації обвалу ринку облігацій Центробанком, починаючи з березня 2009 р. щоденно викупаються урядові облігації внутрішнього займу на суму близько 40 млн. дол. США. Всього Центробанком Ізраїлю планується викупити урядових облігацій на загальну суму порядку 3,5-4,5 млрд. дол. США.
В березні 2009 р. глава Центробанку С. Фішер вдався до чергового пониження облікової ставки на 0,25%, яка досягла безпрецедентно низького рівня 0,5%. Всього за останні півроку облікова ставка в Ізраїлі зазнала поступового пониження на 3,75%.
Також слід відзначити проведення Міністерством фінансів Ізраїлю 18 березня 2009 р. надзвичайно успішної емісії урядових облігацій зовнішнього запозичення на ринку США, в результаті якої вдалося залучити 1,5 млрд. дол. США. Попит американських інвесторів на ізраїльські облігації втричі перевищив очікування Мінфіну.
Залучені кошти планується направити на покриття фактичного дефіциту бюджету, який у першому кварталі 2009 р. склав 1,2 млрд дол. США (тільки податкові надходження скоротилися на 16%).
В порядку вишукування додаткових джерел фінансування бюджетного дефіциту Міністерство фінансів Ізраїлю виступило з ініціативою легалізації коштів своїх громадян, які розміщені на закордонних банківських рахунках та не декларувалися в Ізраїлі. За оцінкою Мінфіну, загальний обсяг таких коштів може сягати 100 млрд. дол. США. Вважається, що в умовах загального посилення регулятивного тиску з боку США та країн ЄС щодо трансакцій з офшорними зонами, вказаний захід має стимулювати репатріацію капіталів до Ізраїлю.
Динаміка змін макроекономічних показників у 1 кварталі 2009 р. була переважно негативною.
Також спостерігалося серйозне скорочення обсягів промислового виробництва. За даними Асоціації промисловців Ізраїлю, у жовтні 2008 р. – лютому 2009 р. кількість промислових замовлень скоротилася на 10%, що у грошовому еквіваленті дорівнює втратам 3,9 млрд. дол. США. Промисловий експорт у січні-лютому 2009 р. склав 4,9 млрд. дол. США, скорочення – 5%.
Безробіття складає 8%, у лютому-березні 2009 р. роботу втратили 37,9 тис. осіб.
Помітно скоротилися обсяги іноземних інвестицій, з початку року на ринку зафіксована лише одна серйозна інвестиція – американська компанія «Medtronic» за 325 млн. дол. США придбала ізраїльську компанію «Ventor», яка спеціалізується на розробці кардіостимуляторів.
Найбільш суттєво в умовах кризи постраждали ізраїльські компанії сектору будівництва та нерухомості. Сукупна капіталізація компаній, які входять до профільного біржового індексу «ТА RealEstate 15», скоротилася на 80%. Зокрема, падіння вартості основних компаній сектору склало: AfricaIsraelInvestments – 91%, Gazit-GlobeLtd. – 58%, ElbitImagingLtd. – 84%, Housing&Construction – 69%, JerusalemEconomyLtd. – 91%.
Згідно з опублікованою звітністю ізраїльських банків за 2008 р., майже всі вони продемонстрували значне погіршення показників.
Зокрема, результати двох провідних ізраїльських банків («Апоалім» та «Леумі») виглядають наступним чином:
· «Апоалім»: збитки за результатами року склали 215 млн. дол. США, з них безпосередньо у четвертому кварталі минулого року банк втратив 90 млн. дол. США; на підставі опублікованого звіту агенція Moody’sпонизила кредитний рейтинг «Апоаліму» до «негативного»;
· «Леумі»: прибуток по результатах року – 22,5 млн. дол. США, однак, в окремо взятому четвертому кварталі минулого року банк зазнав збитків у 293 млн. дол. США; агенція Moody’s понизила рейтинг фінансової стабільності «Леумі» з С до С-, рейтинг довготривалих депозитів – з Аа3 до А1, базову оцінку кредитоспроможності – з А3 до Ваа1.
Тим не менш, не дивлячись на погіршення результатів діяльності, жодна ізраїльська банківська установа не збанкрутувала в умовах кризи, що свідчить про високий якісний рівень національної банківської системи.
За інформацією швейцарського банку UBS, високий рівень залежності від американської фінансової системи, погіршення економічної ситуації в країні та проблемна геополітична ситуація на Близькому Сході можуть призвести до погіршення фінансового стану ізраїльських банків у 2009-2010 роках. На думку швейцарських аналітиків, оголошені збитки банків Ізраїлю за 2008 р. є лише першою ластівкою фінансових проблем. У найближчі місяці банки будуть змушені оголосити про нові збитки, викликані списанням сумнівних заборгованостей, зниженням вартості інвестиційних портфелів та втратою доходів від поточної діяльності в наслідок кризи. |