Огляд економіки Швеції (2 квартал 2009 р.)
Протягом другого кварталу соціально-економічна ситуація в Королівстві Швеція залишалась стабільною, незважаючи на те, що світова фінансова та економічна криза продовжувала впливати економіку та торговельну активність як у середині країни так і її торговельно-економічні відносини з міжнародною економічною спільнотою.
У порівнянні з першим кварталом поточного року основні макроекономічні показники призупинили падіння, характерне для першого кварталу, однак залежність країни від стану світової торгівлі продовжувала впливати на стан економіки та фінансової системи Швеції.
Поряд зі стабілізацією ситуації у фінансово-банківському секторі всередині країни та певними підвищеннями ставки рефінансування ЦБ Швеції значного негативного впливу на основні банківські структури Швеції, такі як Swedbank та SEB-банк, зазнали в результаті їх присутності в балтійських країнах, де ситуація протягом періоду продовжувала погіршуватись. В результаті вказані банки скоротили можливість додаткового інвестування в обігові кошти як у середині країни, так і в свої дочірні структури, в тому числі і в Україну.
В економіці продовжували спостерігатись негативні тенденції, зокрема рівень замовлень у другому кварталі на виробництво промислових товарів та обладнання скоротився на 30%.
Індекс промислового виробництва у Швеції протягом указаного періоду знаходився на рівні 81, тобто фактичне скорочення виробництва у порівнянні з 2005 роком складало 19 %. Ціни на нерухомість за означений період знизились на 3 – 4%, а рівень замовлень на нове будівництво протягом кварталу скоротився на 20%.
На ці тенденції ЦБ Швеції змушений був прийняти безпрецедентне рішення щодо зниження ставки рефінансування Ріксбанку до рівня 0,25%. В ЦБ вважають, що це рішення дозволить активізувати ринок нерухомості та запобігти його подальшому падінню.
Незначними темпами продовжувалось скорочення промислового виробництва, зокрема у машинобудуванні, великотонажної хімії, окрім виробництва медикаментів а також споживання. Зважаючи на значне скорочення промислового виробництва та ріст конкуренції як всередині країни, так і на міжнародних ринках спостерігалось певне падіння цін на промислову продукцію – від 1,8 до 2,8%.
На урядовому рівні більш активно почали говорити про додаткові інвестиції у інноваційну діяльність, які б дозволили скоротити виробничі витрати та поліпшити якість кінцевої продукції, що виробляється у промисловому секторі Швеції.
Спостерігався незначний ріст заробітних плат у промисловому секторі (місячний ріст складав протягом періоду у середньому -0,3% щомісяця). Середня заробітна плата у виробничому секторі складала – 32280 шведських крон (4035 доларів США).
Високим залишалось безробіття. За даними Шведського бюро статистики середній рівень безробіття протягом періоду складав 9% - 446 000 осіб. У зв’язку відсутністю стабілізації у виробничому секторі воно продовжує зростати. Безробіття зросло на 1,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна чисельність безробітних збільшилась на 54 000 осіб, з яких 44 000 – чоловіки. Кількість безробітних значно зросла в таких галузях гірничодобувна, машинобудування, енергетика, захист навколишнього середовища та в будівництві. В той же час зросла чисельність зайнятих у галузі фінансового посередництва та пов’язаних з нею галузях на - 18 000 осіб.
Кількість тимчасово зайнятих осіб скоротилась на 60 тисяч у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Загальна чисельність зайнятих у Швеції у червні 2009 року складала 3 915 000 (Особи у віці від 15 до 74 років)
Валовий внутрішніх продукт протягом першого кварталу скоротився на 6,5%. Темпи його скорочення призупинились, але негативні тенденції щодо скорочення ВВП спостерігали протягом усього кварталу, про що свідчать як прямо так і опосередковано дані про стан міжнародної торгівлі та внутрішнього споживання. Інститут стратегічних економічних досліджень вважає, що вказане падіння ВВП є найвищим за останні 25 років.
Споживання внутрішнього ринку, як промислових підприємств так і домогосподарств протягом кварталу скоротись і у підсумках, за перші 5 місяців 2009 року, на 26,5% нижче ніж за аналогічний період минулого року. В той же час спостерігалось незначне падіння цін як на товари промислового призначення, так і на товари індивідуального споживання . Відзначена тенденція зниження цін за останній період на 0,3%. Така ж тенденція очікується і найближчим часом, оскільки споживання внаслідок негативних тенденцій в економіці суттєво не збільшиться за прогнозами шведських урядових агенцій.
Об’єми зовнішньої торгівлі Швеції суттєво скоротились у порівнянні з попередніми періодами та аналогічним періодом минулого року. Шведський експорт у травні 2009 року складав 78 мільярдів шведських крон або 9,75 мільярда доларів США, імпорт – 68,6 мільярдів шведських крон (8,56 мільярда доларів США).
Сальдо зовнішньої торгівлі залишалось позитивним - 9,5 мільярда шведських крон, або 1,19 мільярда доларів США). Об’єм експорту перевищував імпорт а 12%.
Тенденція до збільшення позитивного сальдо спостерігається з початку року. У другому кварталі вона несуттєво посилилась. Однак у порівнянні з попередніми періодами та аналогічним періодом минулого року як експорт, так і імпорт значно скоротились. Лише порівняння експорту та імпорту Швеції у травні поточного року свідчить про скорочення обох показників на 24.1% та 26,1% відповідно. А оскільки експорт становить більше 50% усього ВВП, то можна прогнозувати скорочення виробництва у поточному році до 10% у разі збереження існуючих тенденцій та аналогічне скорочення ВВП.
У структурі експорту найбільшого скорочення зазнали транспортні засоби , машини та обладнання для транспорту. Його скорочення оцінюється на рівні 50%. В то й же час скорочення експорту телекомунікаційного обладнання та продуктів інформаційних технологій зареєстровано на рівні 5%. Експорт ватажних та пасажирських вагонів скоротився наполовину, експорт пасажирських вагонів на 62%. Скорочення відбулося у галузях деревообробної та целюлозно-паперової промисловості. Експорт виробів з дерева та деревини скоротився на 8 %, в то й же час як експорт деревини скоротився усього лише на 1%: експорт паперу та целюлози скоротився на 9%. Експорт гумотехнічних виробів та хімічних речовин скоротився на 8%. Практично не зазнав скорочення експорт фармацевтичної продукції.
У сфері експорту мінеральних ресурсів спостерігався найбільший спад – 37%. Але всередині сфери падіння експорту було не однаковим для різних підгалузей. Експорт сталі скоротився на 46%, а експорт збагачених залізних руд на 54%. Скоротився експорт мінерального палива та електричної енергії на 13%. Скоротився також експорт нафтопродуктів – приблизно на 13%. В той же час збільшився експорт продуктів харчування, текстильної продукції та меблів – на 10%.
Значно скоротився імпорт до Швеції. Особливо серйозного скорочення зазнав імпорт транспортних засобів – близько 44%, у тому числі комплектуючих для виробництва пасажирських та ватажних залізничних вагонів на 45%, продукції інформаційних технологій на 13,
Щодо імпорту нафтопродуктів, то в фізичних об’ємах імпорт практично не скоротився , однак у поточних цінах імпорт скоротився на 42%. Серед мінеральних продуктів імпорт скоротився на 27%, а імпорт сталі на 40%. Імпорт фармацевтичної продукції навіть зріс. Зріс імпорт продуктів харчування – на 3%. Скоротився імпорт текстильної продукції та значно скоротився імпорт меблів.
|