Внутрішньоекономічна ситуація в Королівстві Швеція (4-й квартал 2009 р.)
Четвертий квартал 2009 року ознаменувався для Швеції піком подій, пов’язаних з головуванням в Європейському Союзі.
Зважаючи на продовження світової фінансової та економічної рецесії, темпи економічного росту країни були далекими від прогнозованих, про що свідчать основні макроекономічні показники.
Протягом жовтня - грудня 2009 року продовжувались процеси скорочення ВВП країни та падіння промислового виробництва. Рівень інфляції у жовтні – першій половині грудня зафіксовано на позначці -0,9 %. У соціальній сфері, у зв’язку з скороченням виробництва у ключових галузях, спостерігався стійкий ріст рівня безробіття. У середині грудня показник безробіття сягнув 8,4% серед працездатного населення у віці від 15 до 70 років. У 2010 році показник безробіття прогнозується на рівні 9,4%. Значними темпами зростала кількість постійно безробітного населення. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року цей показник зріс удвічі. Тривожною залишається ситуація безробіття серед молоді – у порівняні з минулим роком вона зросла удвічі і на середину грудня становила понад 30%.
Скорочення виробництва та ВВП протягом означеного періоду не зменшило бюджетні витрати Уряду Швеції та призвело до підвищення рівня дефіциту національного бюджету. За даними Swedish National Financial Management Authority, цього року дефіцит бюджету прогнозується на рівні 76,8 млрд. шведських крон (10,6 мільярда доларів США) у 2009 році та 69,7 мільярдів шведських крон (9,7 мільярдів доларів США) у 2010 році. Протягом 3-го кварталу спостерігалось щомісячне скорочення дефіциту бюджету з 40 мільярдів шведських крон у вересні 2009 року до профіциту у 6,71 мільярда шведських крон у листопаді 2009 року.
Однак у 4-му кварталі продовжилось скорочення промислового виробництва та виробництва у будівельній галузі. Єдиною сферою економіки, яка характеризувалась позитивними тенденціями, була торгівля – індекс зростання 48 п.
За даними Шведського бюро статистики спостерігалось також зростання сфери послуг – на 42 % у порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Однак аналіз структури послуг показує, що загальні об’єми послуг, що надаються збільшились не за рахунок розширення асортименту послуг, а за рахунок субсидій державного бюджету місцевим органам державної влади для створення мережі робочих місця у громадському секторі для подолання безробіття. Іншими словами, загальний об’єм послуг збільшився за рахунок збільшення об’ємів громадських робіт та збільшення зайнятості тимчасово безробітних.
Уряд Швеції продовжував втілювати заходи, спрямовані на подолання кризових явищ в економіці країни. Центральним банком Швеції (Riksbank) продовжена політика практично нульової ставки рефінансування – 0,25%, нульової ставки за депозитами та надзвичайно низької ставки ЦБ Швеції за кредитами – 0,75%. Політика дешевих грошей, на думку Уряду Швеції, повинна стимулювати обігові кошти у виробничій сфері та підтримати іпотечні установи та банківські іпотеку з метою стимулювання житлового будівництва та ринку нерухомості. Однак кон’юнктура світових ринків на основні статті шведського експорту залишається на низькому рівні, що не дозволяє нарощувати виробництво в основних профільних галузях економіки Швеції, а ємкість власного ринку дуже низька для забезпечення реалізації кінцевої продукції всередині країни.
За інформацією Міністерства фінансів Швеції, скорочення виробництва у виробничій сфері восени цього року зафіксовано на рівні 20,9%, а рівень замовлень на виробництво нової продукції скоротився на 18,1% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Найбільших втрат зазнали такі галузі промисловості, як автомобільна – виробництво скоротилось на 54,6% у перерахунку на середньорічний рівень, деревообробна та целюлозно-паперова – рівень скорочення виробництва – 20,9% у перерахунку на середньорічний рівень.
Під час презентації бюджету Швеції у Парламенті 18 листопада Міністром фінансів було відзначено, що поточний рік є найгіршим роком для експортно-залежної економіки Швеції з часів закінчення ІІ Світової Війни.
Бюджетна резолюція на 2010 рік відображає урядові прогнози розвитку шведської економіки на 2010-2012 рр. У відповідності до них темпи зростання у 2010 році очікуються на рівні – 0,6%, у 2011- 3,4%, у 2012 – 3,8%. Разом з тим щодо рівня безробіття в країні прогнози Уряду Швеції є невтішними : середній рівень безробіття очікується -8,8% у 2009 році, 11,4% - у 2010 році та 11,6% - у 2012 році.
Стабільністю характеризувався розвиток агропромислового виробництва, яке забезпечує базовими продуктами харчування населення Швеції. Країна є залежною від імпортних продуктів харчування, оскільки природно – географічні умови не дозволяють виробляти на території Швеції широкий асортимент продовольчої продукції. У зв’язку з цим позиція Швеції в ЄС не співпадає з позиціями інших країн, які є виробниками великих об’ємів товарної продукції агропромислового сектора. Позиція Королівства Швеція полягає у більшій відкритості ринку продовольства ЄС, що дало б змогу збільшити конкуренцію та зменшити ціни на імпортовану продукцію агропромислового комплексу. Зважаючи на таку позицію, Швеція не була запрошена на Саміт ЄС з питань спільної агропромислової політики, який відбувся в Парижі.
Стабільним розвитком також характеризувався паливно-енергетичний комплекс Швеції. За 4-й квартал Урядом Швеції були прийняті рішення щодо розвитку альтернативних джерел енергії та поступового їх збільшення у паливному балансі країни. Курс на «зелену енергетику» та «зелений транспорт» є основою політики Уряду Швеції, а державна енергетична компанія Watenfall визнана найкращою компанією, що скорочує викиди шкідливих речовин в атмосферу в Європі. У зв’язку цим Швеція, у якості нагороди, отримала від Європейського інвестиційного банку пільговий кредит у сумі 1,9 мільярдів євро на розвиток вітрової енергетики. На регіональному рівні в Швеції розроблена концепція управління енергетичним комплексом (Провінція Сконе), яка визнана кращою в Європі та рекомендована Європейською комісією для розповсюдження в інших країнах Євросоюзу.
У поточному кварталі Швеція надала дозвіл на будівництво газопроводу НОРДСТРІМ, що має бути побудований в межах економічної зони Швеції в акваторії Балтійського моря.
Відносно стабільним протягом означеного періоду був розвиток промисловості інформаційних технологій та електронної галузі. За цей час Швеція отримала ряд контрактів на розвиток систем мобільного зв’язку в Китаї, Північній та Латинській Америці, Південній Кореї, Єгипті.
Фінансово-банківський сектор переживає період стагнації, що пов’язано з відсутністю платоспроможних позичальників, як серед фізичних осіб так і серед юридичних осіб. Незважаючи на наявність фінансових ресурсів, банківська система не змогла в повній мірі використати свої можливості, щодо кредитування поточних рахунків, іпотеки та проектного фінансування через брак замовників та позичальників.
|