Огляд економіки Швеції (І квартал 2009 року)
Протягом І кварталу 2009 року Королівство Швеція продовжувало зазнавати впливу світової фінансової та економічної кризи. За даними Шведського інституту економічних досліджень протягом вказаного періоду спостерігались негативні тенденції у розвитку економіки Швеції. У зв’язку з цим було змінено прогноз росту ВВП з -1% до -4% за результатами 2009 року. Економічні прогнози стану економіки Швеції передбачають початок зростання лише у 2010 році.
За даними Шведського бюро статистики протягом першого кварталу спостерігались незначні позитивні тенденції в таких сферах як:
· продаж нових автомобілів
· підвищення активності туристичних компаній та тур операторів
· у виробництві продуктів харчування та роздрібній торгівлі.
Серед галузей, які зазнали негативного впливу кризи слід виділити:
· деревообробна та целюлозно-паперова промисловість
· хімічна промисловість, в тому числі нафтохімічна, виробництво гумових виробів та інших хімічних продуктів
· виробництво виробів з металу
· виробництво автомобілів, трейлерів, напівпричепів.
Значного спаду зазнали такі галузі як:
· Будівництво
· готельний та ресторанний бізнес
· наземний транспорт
· галузь поштових сполучень та телекомунікацій
· інформаційні технології.
За останні місяці індекс промислового виробництва знизився на декілька пунктів досягнувши свого історичного мінімуму (найнижчий показник з часу запровадження вказаного індексу в 1996 році). За результатами проведеного дослідження об’єми замовлень продовжують падати. Про це свідчать результати роботи у першому кварталі 2009 року 2/3 усіх виробничих компаній. Така ж кількість компаній, що належать до виробничої сфери має намір скоротити свій персонал. Падіння виробництва, скорочення замовлень у виробничій сфері очікується і у подальшому.
У лютому 2009 року Урядом Швеції прийняв рішення щодо запровадження «Схеми ре капіталізації», яка на думку уряду має спростити можливості для юридичних та фізичних осіб у отриманні банківського кредитування. «Запровадження цієї схеми посилить можливості банків шляхом їх капіталізації та дозволить останнім здійснити більш суттєвий внесок у підвищення добробуту. Запровадження цієї схеми дасть змогу зберегти фінансову стабільність та відкриє можливості для фізичних осіб та бізнесу отримати кредитування на прийнятних умовах» - завив Міністр місцевого самоуправління та фінансових ринків Швеції Матс Одель (Mats Odell)/
Схема рекапіталізації є системою заходів, що має наступний вигляд
Реципієнт (фінансово-банківська установа) дозволяє Національному Офісу по управлінню боргами (Шведська урядова агенція, що опікується внутрішніми та зовнішніми боргами та займається управлінням боргами) здійснювати ін’єкцію в капітал вказаної установи після згоди на те Уряду Швеції. До основних учасників такої схеми в Швеції належать банківські установи, іпотечні компанії, ринкові кредитні компанії, що обслуговують органи місцевої влади, що є резидентами Швеції. Загальна сума на ре капіталізацію визначена у розмірі 50 мільярдів шведських крон (7,3 мільярда доларів США). Рекапіталізація установи, що претендує на участь у вказаній схемі не повинна перевищувати 2 процентні пункти власного капіталу.
Капіталізація може проводитись у 2 напрямках : збільшення власного капіталу реципієнта або у вигляді гібридних фінансових інструментів. Державна фінансова підтримка має бути включена до власного капіталу Tier 1 (тобто капіталу найвищого ґатунку)
(Довідково: Tier 1 є норматив капіталу комерційного банку, що розроблений та впроваджений для комерційних банків Базельським комітетом з нагляду за банківською діяльністю і є обов’язковим для усіх комерційних банківських установ).
У разі використання гібридних фінансових інструментів, то вони повинні відповідати вимогам регулювання Шведської Фінансової Наглядової Агенції. (Державна інституція, яка здійснює нагляд за усіма фінансовими установами у Швеції, включаючи банки).
Капітал, що надається фінансово-банківським та кредитним установам має відповідати таким вимогам:
· Участь держави у ринкових транзакціях. Держава приймає участь на ринкових умовах, у разі випуску емітентом гібридних інструментів з об’ємом до 70% від загальної суми випуску на умовах рівних для усіх інвесторів даного розміщення.
· У разі неможливості участі на умовах, що описані вище, держава приймає учась у до капіталізації на умовах, що приймаються самою державою та узгоджені з реципієнтом.
При здійсненні ринкового розміщення Національний офіс по управлінню боргом використовує ті ж самі механізми та відсоткові ставки, що і приватні інвестори у даному розміщенні. При цьому участь держави не повинна перевищувати – 70% від загального об’єму розміщення коштів. У разі, якщо держава приймає участь у розміщенні коштів на суму понад 70% чи безпосередньо здійснює внесок у статутний капітал, то ціна таких ресурсів обчислюється Національним офісом з управління боргом з врахуванням реальних ризиків, які могли існувати при нормальних економічних умовах. При цьому також враховуються рекомендації ЦЄБ. Умови, що пропонуються для фінансових ресурсів у рамках ре капіталізації фінансових та банківських установ повинні захищати інтереси платників податків, за рахунок яких проводиться дана ре капіталізація.
У разі впровадження даної схеми запроваджуються певні заборони та обмеження
У відповідності до схеми під час ре капіталізації вказаних фінансово-кредитних установ забороняється підвищення відшкодування 5 фізичним особам, які отримують у вказаній компанії найвищі відшкодування та вводиться заборона на виплату бонусів протягом 2009 та 2010 рр. на період дії вказаної схеми.
Плата за стабільність
Уряд пропонує ввести плату за стабільність для страхування капіталу, що надається для у якості ре капіталізації фінансово-банківських та кредитних установ (аналогічне оплаті у фонд гарантування депозитів), яку мають сплачувати установи, що прийматимуть участь у схемі ре капіталізації. На сьогодні така плата повинна складати половину середньої відсоткової ставки за кредитами у 2009 – 2010 рр. Така плата за стабільність утримується один раз протягом 2009 – 2010 рр.
Основні макроекономічні показники
Основні макроекономічні показники Королівства Швеція мають негативні тенденції і виглядають за І квартал поточного року наступним чином.
ВВП скоротився у порівнянні як IV кварталом 2008 року на 2,4 в% так і аналогічним періодом попереднього року, де скорочення склало 4,8%.
Спостерігається негативні показник індексів промислового виробництва - 41 (попередній квартал -34), будівництва - 33 (попередній період – 38)б продаж - 54 (попередній період - 24).
В той же час спостерігалось зростання заробітної плати на 0,7% у порівнянні з попереднім кварталом, та на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Рівень інфляції за перший квартал 2009 року склав 0,3% у порівнянні з попереднім періодом та 0,2% у порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.
Рівень оптових цін за перший квартал 2009 року скоротився на 0,2% у порівнянні з попереднім періодом та збільшився на 3,5% у порівнянні з аналогічним періодом минулого року.
Основні показники зовнішньоторговельного балансу за перший квартал не зазнали суттєвих змін і характеризувались незначним пропорційним ростом експорту та імпорту. При цьому експорт товарів зі Швеції збільшився приблизно на 1% у порівнянні з пореднім кварталом , а імпорт залишився на тому ж рівні.
Інвестиції. За вказаний період прямі інвестиції в економіку Швеції зросли удвічі (обраховано у місцевій валюті), шведські інвестиції за кордон мали аналогічну динаміку. Іноземні інвестиції у економіку Швеції у порівнянні з попереднім періодом залишились на тому ж рівні.
Протягом вказаного періоду зовнішній борг Швеції збільшився на 12,9% у порівнянні з четвертим кварталом 2008 року. Резерви Центрального банку Швеції залишились на рівні попереднього періоду. Ставка рефінансування ЦБ Швеці протягом І кварталу 2009 року знизилась до 1 %.
Продовжувалась девальвація шведської крони, однак її темпи у порівнянні з четвертим кварталом 2008 року значно скоротились. З вересня 2008 року національна шведська валюта девальвувала на 41%. Протягом першого кварталу поточного року шведська крона девальвувала на 7% у порівнянні з четвертим кварталом 2008 року.
Прогнози аналітиків Шведського інститут економічних досліджень свідчать про подальше скорочення виробництва та росту безробіття у Швеції, зростання дефіциту державного бюджету.
|