Стан та перспективи торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва між Україною та Республікою Сербія (вересень 2009 року)
Україна належить до числа пріоритетних для Сербії країн, у розвитку економічного співробітництва з якими вона зацікавлена. Підтвердженням цьому є те, що за даними сербської статистики Україна належить до 15-ти найбільших торговельних партнерів РС, посівши у 2008 році 15 місце (13 місце у 2006 році та 14 місце у 2007 році). За обсягами українського експорту до РС у минулому році Україна займає 8-ме місце після РФ, Німеччини, Італії, Китаю, Угорщини, Франції, Болгарії. Аналіз торговельно-економічних відносин між Україною та Сербією свідчить про сталу тенденцію нарощування товарообігу, обсяги якого протягом 2008 року збільшились майже у 2 рази, причому обсяги українського експорту до РС також зросли майже у 2 рази. У торгівлі із Сербією Україна традиційно зберігає позитивне сальдо, яке у 2008 році становило 454,38 млн. дол.
Разом з тим, через світову економічну кризу, яка призвела до падіння цін і попиту на метали та продукцію хімічної промисловості, розгортання рецесійних процесів у світовій економіці (у тому числі в РС), у поточному році відбулося падіння обсягів двосторонньої торгівлі. Через значну диспропорційність структури українського експорту до РС, в якому майже 50% складає залізна руда та залізорудні концентрати, а також металопродукція, відбулося суттєве зменшення експортних поставок до Сербії саме цієї групи товарів.
Динаміка двосторонньої торгівлі України з Сербією ( 2003-2008 рр.)
За даними Держкомстату Сербії (млн. дол. США)
Показник
|
2003
|
%
|
2004
|
%
|
2005
|
%
|
2006
|
%
|
2007
|
%
|
2008
|
%
|
ТОВАРООБІГ
|
208,07
|
62,6
|
324,9
|
56,15
|
363,6
|
11,9
|
412,35
|
13,4
|
508,67
|
23,3
|
867,59
|
70,56
|
ЕКСПОРТ
|
167,6
|
59,1
|
275,1
|
63,5
|
283,7
|
15,1
|
289,04
|
1,88
|
373,56
|
29,2
|
660,98
|
76,94
|
ІМПОРТ
|
40,5
|
14,4
|
49,8
|
22,8
|
79,9
|
74,2
|
123,31
|
54,3
|
135,11
|
9,5
|
206,61
|
52,92
|
САЛЬДО
|
+127,0
|
|
+225,2
|
|
+203,8
|
|
+165,7
|
|
+238,45
|
|
+454,38
|
|
За обсягами експорту до Сербії у січні-червні 2009 року Україна займає 16-те місце після РФ, Німеччини, Італії, Китаю, Франції, Румунії, Словенії, Словаччини, Угорщини, Австрії, США, БіГ, Хорватії, Болгарії, Туреччини.
За даними Державного комітету статистики Республіки Сербія товарообіг між Україною та РС у першому півріччі 2009р. становив 209,75 млн. дол. США, що на 53,6% або на 241,9 млн. дол. США менше аналогічного показника попереднього року. Зменшення обсягів двосторонньої торгівлі у січні - червні 2009р. відбулося за рахунок скорочення (у 1,3 рази) сербського імпорту до України при суттєвому зменшенні українського експорту до РС (у 2,6 рази). При цьому обсяг українського експорту до РС становив 127,24 млн. дол. США і скоротився на 62,6% або на 213,06 млн. дол. США, а сербський імпорт в Україну становив 82,51 млн. дол. США і зменшився у порівнянні з відповідним періодом 2008 року на 25,9% або на 28,85 млн. дол. США. Позитивне сальдо України в першому півріччі 2009 р. зменшилося до 44,72 млн. дол. США проти 228,94 млн. дол. США у січні-червні 2008 р.
Основними позиціями українського експорту до РС у січні-червні 2009 року залишалися:
- залізо і сталь – 43,71 млн. дол. США (34,4%)
- кам'яне вугілля, кокс і брикети – 41,8 млн. дол. США (32,8%)
- мінеральні руди і відходи металів – 14,25 млн. дол. США (11,2%)
- папір, картон та вироби з целюлози – 6,45 млн. дол. США (5,1%)
- добрива, крім сировинних – 6,4 млн. дол. США (5,0%)
- пробка і деревина – 1,89 млн. дол. США (1,5%)
- сировинні добрива та мінерали – 1,75 млн. дол. США (1,4%)
- спеціальні верстати для окремої галузі – 1,63 млн. дол. США (1,3%)
- газ природний і промисловий – 1,34 млн. дол. США (1,1%)
- продукція органічної хімії – 0,89 млн. дол. США (0,7%)
- електричні машини, апарати та обладнання – 0,8 млн. дол. США (0,6%)
Скорочення українського експорту до РС відбулося майже по всіх групах товарів. У першому півріччі 2009 р. незначно зросли поставки до Сербії промислових верстатів загального призначення – на 1,1 млн. дол. США, сировинних добрив та мінералів – на 0,65 млн. дол. США, а також електричних машин, апаратів та обладнання (у 2 рази або на 0,6 млн. дол.).
У січні-червні 2009 р. зменшення українського експорту до РС відбулось за рахунок скорочення поставок по наступних групах товарів:
- мінеральні руди і відходи металів – в 10 разів або на 128,8 млн. дол. США
- кам'яне вугілля, кокс і брикети – у 1,6 рази або на 27,38 млн. дол. США
- газ природний і промисловий – у 3,6 рази або на 3,5 млн. дол. США
- заліза і сталі – в 1,7 рази або на 31,3 млн. дол. США
- добрива, крім сировинних – у 1,97 рази або на 6,2 млн. дол. США
- продукція органічної хімії – у 2 рази або на 1,0 млн. дол. США
- продукція неорганічної хімії – у 7 разів або на 1,7 млн. дол. США
- пробка та деревина – у 1,3 рази або на 0,6 млн. дол. США
- папір, картон та вироби з целюлози – у 1,2 рази або на 1,4 млн. дол. США
- спеціальні верстати для окремої галузі – у 3 рази або на 3,0 млн. дол. США
У першому півріччі ц.р. відсутні поставки кольорових металів, експорт яких у відповідному періоді минулого року становив 3,6 млн. дол. США (1,1% українського експорту до РС).
В структурі сербського імпорту до України у січні-червні 2009 р. найбільшу питому вагу займають:
- нафта і нафтопродукти – 49,44 млн. дол. США (59,9%)
- різні готові вироби ніде не згадані – 15,18 млн. дол. США (18,4%)
- медичні і фармацевтичні препарати – 2,84 млн. дол. США (3,4%)
- папір, картон і вироби з целюлози – 2,48 млн. дол. США (3,0%)
- насіння і плоди соняшника – 2,1 млн. дол. США (2,5%)
- пряжа, текстиль і вироби – 1,93 млн. дол. США (2,3%)
- залізо і сталь – 1,73 млн. дол. США (2,1%)
- вироби з пробки та деревини – 1,07 млн. дол. (1,3%)
- кольорові метали – 0,96 млн. дол. (1,1%)
- зернові і вироби з них – 0,99 млн. дол. США (1,2%)
Зменшення сербського імпорту в Україну відбулося за рахунок скорочення поставок майже по всіх групах товарів. Зокрема:
- папір, картон і вироби з целюлози – у 1,6 разів або на 1,6 млн. дол. США
- залізо і сталь – у 1,5 разів або на 0,86 млн. дол. США
- насіння і плоди соняшника – у 2 рази або на 2,4 млн. дол. США
- пряжа, текстиль і вироби – у 2,8 разів або на 3,5 млн. дол. США
- кольорові метали – у 1,5 рази або на 0,55 млн. дол. США
- вироби з пробки і дерева – у 2 рази або на 1,2 млн. дол. США
- різні готові вироби ніде не згадані – у 2,3 рази або на 18,4 млн. дол. США
- зернові та вироби з них – у 3 рази або на 2,0 млн. дол. США
- тваринні і рослинні сировинні матеріали – у 6 разів або на 2,78 млн. дол. США
У сербському імпорті до України у першому півріччі 2009 р. відбулося зростання поставок по двох товарних позиціях: нафта і нафтопродукти – в 1,2 рази або на 9,2 млн. дол. США та медичні і фармацевтичні препарати – в 1,3 рази або на 0,78 млн. дол. США.
Сербська сторона жодного разу не застосовувала антидемпінгових або спеціальних захисних заходів відносно українського експорту. Процедури стандартизації та сертифікації продукції в РС гармонізовані згідно з вимогами ЄС. Обсяги митних зборів на імпорт товарів відповідають середнім показникам регіону. В Сербії відсутні обмеження експорту та імпорту. З огляду на вищенаведене, можна зазначити, що існуюча ситуація дає можливість нарощувати експортні поставки української продукції без перешкод.
Серед сербських підприємств, які на довгостроковій основі працюють з українськими компаніями, слід відзначити такі провідні підприємства як:
- TARKETT
- NAFTNA INDUSTRIJA SRBIJE
- INSTITUT ZA RATARSTVO I POVRTARSTVO
- TETRA PAK, U. S. STEEL SERBIA
- HIP-PETROHEMIJA
- AGROEXIM
- HEMOFARM
- FABRIKA BAKARNIH CEVI
- KNJAZ MILOŠ
- SINTELON
- INSTITUT ZA KUKURUZ ZEMUN POLJE
- JUGOREMEDIJA FABRIKA LEKOVA
- METALAC POSUĐE
- KONCERN FARMAKOM MB ŠABAC-FABRIKA AKUMULATORA
- VITAL FABRIKA ULJA I BILJNIH MASTI
- AZOTARA
- PRIVREDNO DRUŠTVO TERMOELEKTRANE I KOPOVI KOSTOLAC DOO (KOSTOLAC, NIKOLE TESLE 5-7) та інші.
Основними українськими експортерами є:
- “Мітал Стіл”
- Полтавський ГЗК
- “Запоріжсталь”
- “Дніпроспецсталь”
- Новокраматорський машинобудівний завод
- “Квант” м. Харків
- “Азовсталь”
- “Єнакієве”
- “Макіївка” та інші
Характеризуючи структуру товарообігу між двома країнами, слід зазначити, що в експорті і в імпорті продукції домінують сировинні групи товарів та напівфабрикати. Обсяги торгівлі кінцевою продукцією залишаються на невисокому рівні. Сферами нашої співпраці нині є металургійна, хімічна, харчова, легка, фармацевтична промисловість, а також сільське господарство, транспортна та деревообробна галузі. Разом з тим, існують значні резерви нарощування двосторонньої торговельно-економічної співпраці, передусім за рахунок торгівлі кінцевою продукцією та передовими технологіями, участі українського капіталу в приватизаційних процесах в РС, створенні спільних підприємств, участі компаній у спільних проектах та спільному виході на ринки третіх країн.
Сербія належить до країн, що перебувають у процесі ринкових перетворень економіки, в РС відбувається приватизація великих державних підприємств в основних галузях, реконструкція та модернізація об’єктів енергетичної сфери (ТЕС та електроенергетичних мереж), гірничовидобувного комплексу (обладнання для вугільних кар’єрів), транспорту (залізничного, автомобільного та водного), а також розбудова інфраструктури.
Пріоритетної уваги заслуговують питання розвитку співробітництва у сферах енергетики та енергомашинобудування, транспорту, сільського господарства, харчової промисловості та будівництва, зокрема створення високотехнологічних спільних підприємств з перспективою виходу на ринки третіх країн.
При просуванні українських товарів на сербський ринок слід враховувати сучасний стан господарства РС, зокрема значну моральну і фізичну застарілість виробничих потужностей, високий рівень енергоємності виробництва, що передбачає суттєві першочергові потреби у продукції машинобудівної промисловості. У той же час, Сербія має значний потенціал, щоб стати ринком збуту українських промислових товарів та продукції науково-технічного комплексу за наявності привабливих умов та пропозицій (світовий рівень якості та конкурентна ціна відносно західних товарів), а також інтенсивної роботи на ринку. Успішна участь України у модернізації місцевої промисловості можлива лише за умови здатності українських підприємств проводити активну та наполегливу політику започаткування і розбудови своєї безпосередньої присутності в регіоні.
У рамках продовження роботи із залучення українських виробників електроенергетичного обладнання до енергетичних проектів РС, у першій половині 2008 року Посольство сприяло встановленню зв’язків ДП “Електроважмаш” (м.Харків) з експертами інжинірингової компанії “МГ-Сервіс”, яка бере участь у проектах з ремонту та модернізації обладнання на ТЕС і ГЕС в Сербії, Хорватії, Словенії, Чорногорії та БіГ. В лютому та вересні 2008 року відбулися візити керівництва зазначеної компанії на харківське підприємство, під час якого проведено переговори про співробітництво в галузі електроенергетики. У березні 2008 року компанія “МГ-Сервіс” отримала від українського заводу право представляти його продукцію в зазначених країнах. Розпочато спільну роботу з вивчення ситуації на енергетичних об’єктах балканських країн та визначення можливостей участі ДП “Електроважмаш” у тендерах на проведення ремонту та поставку обладнання на електростанції Словенії, Чорногорії та БіГ.
Вперше на міжнародній виставці комерційних автомобілів “Beotrak 08” (1-5 квітня 2008р.) та ринку Сербії була представлена українська продукція пасажирського транспорту ЗАТ «ЛАЗ», яке є одним з провідних та потужних підприємств автомобілебудівної галузі в Україні. На виставковому стенді «ЛАЗ» були представлені нові розробки європейського рівня: міський автобус «CityЛАЗ» та нова модель туристичного автобуса підвищеної комфортності «НеоЛАЗ». За підсумками роботи делегації відзначено значний інтерес транспортних компаній країн Західних Балкан до автобусів та тролейбусів ЛАЗ через їх високі технічні характеристики та відносно низьку ціну. Перебування української делегації ЛАЗ в Белграді та її участь у виставці “Beotrak 08” здійснювались за підтримки Посольства.
25 березня 2008 року в Белграді відкрила своє представництво українська компанія «Металінвест SMC» (м.Київ), яка входить до складу холдингу “Металінвест” – однієї з провідних світових компаній в галузі чорної металургії. Її частка у ВВП України складає 5%. Річні обсяги продажу металу склали близько 150 тис. тонн, основними виробниками якого є українські комбінати “Азовсталь”, “Єнакієве”, “Макіївка”.
20-26 жовтня 2008 року у виставковому центрі м. Белград відбулася щорічна 53 міжнародна виставка книги. Її проведення є одним з найважливіших заходів виставкової діяльності в Сербії. Вперше на виставці була представлена українська видавнича продукція. Відбулась презентація української сучасної літератури керівником MSBrand Corporation Agency (м. Київ) та директором одного з відомих видавництв України “Кальварія” (м. Львів). Українські компанії виявили зацікавлення в налагодженні зв’язків із сербськими видавництвами з метою реалізації на ринку Сербії сучасної української літератури. За підсумками роботи представників української делегації у 53-й міжнародній виставці книги, заявлено про інтерес видавничих компаній Сербії до співробітництва з Україною.
У 2008 році провідна сербська компанія “Delta Holding”, до складу якої входить торговельна компанія “Delta Maxi”, відкрила свій перший супермаркет “Maxi” на ринку Східної Європи – в Україні. Торговельні площі складають 2 тис. кв. м та розташовані у центрі м. Кривий Ріг. “Delta Maxi” стала власником української торговельної мережі “Смак”, яка має ще 5 торговельних об’єктів, що будуть перейменовані на супермаркети “Maxi”. Україна стала п’ятим ринком, на якому працює сербська торговельна компанія “Delta Maxi”.
Участь українських та сербських підприємств у приватизаційних процесах, які продовжуються як в Сербії, так і в Україні, є одним з перспективних напрямків подальшого розвитку співробітництва між двома країнами. Обсяги взаємного інвестування у теперішній час залишаються на невисокому рівні, що не відповідає потенціалу двох країн.
В останні роки українські ділові кола звертають дедалі більшу увагу на ринок Сербії. Зокрема, до процесу приватизації підприємств у РС долучилися такі великі компанії, як „Індустріальний Союз Донбасу” та „Азовімпекс”, яка приватизувала сербське машинобудівне підприємство «Фабрика Вагона Кралєво». У теперішній час у складних умовах постприватизаційного періоду підприємство “Фабрика Вагона Кралєво” працює над виконанням довгострокового контракту на суму 45 млн. євро з виробництва вагонів для країн ЄС. Відповідно до затвердженої на початку червня ц.р. антикризової програми стимулювання виробництва та ремонту залізничного транспорту РС, підприємству “Фабрика Вагона Кралєво” надано 680 млн. дин. кредиту на виробництво 85 вантажних вагонів для потреб “Железница Србије”.
У минулому році холдингова група “Львівський автобусний завод” брала участь та визначена переможцем двох тендерів з приватизації сербських машинобудівних підприємств, зокрема підприємства “Прва Пятолетка” (м. Трстеник), яке було провідним виробником гідравлічного і пневматичного обладнання в колишній Югославії. Тендерна пропозиція ЗАТ “ЛАЗ” і “City Transport Group” включала сплату 2,5 млн. євро за 70% капіталу сербського підприємства, 60 млн. євро інвестицій та безумовне виконання соціальної програми. Через несплату українсько-британським консорціумом „ЛАЗ” першого внеску за 45% контрольного пакету акцій (70%) сербського машинобудівного холдингу „Прва пятолетка” вартістю 2,5 млн. євро, Агенція з питань приватизації РС повідомила про скасування угоди про купівлю/продаж холдингу. 21 травня ц.р. закінчився термін оплати «ЛАЗом» згаданого першого внеску з наданням банківської гарантії на сплату решти 25% акцій. Окрім цього, “ЛАЗ” також викупив тендерну документацію оголошеного у листопаді 2008 року тендеру на приватизацію автомобілебудівного підприємства «ФАП» (м.Прибой). Через невиконання українським „ЛАЗом” зобов’язань по сплаті за контрольний пакет акцій машинобудівного холдингу „Прва пятолетка”, результати тендеру на приватизацію «ФАП», в якому українсько-британський консорціум також був переможцем, скасовано і визначено неуспішним.
Посольство виходить з того, що основним заходом, який має забезпечити системний розвиток двостороннього економічного співробітництва, є третє засідання Міжурядової українсько-сербської Комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, проведення якого в Белграді відкладається з 2003 року. Останнє, друге засідання відбулось 5-7 червня 2002 року в Києві.Внаслідок складної ситуації в Сербії, пов’язаної з розпадом державного об’єднання СіЧ у 2006 році та змінами у 2007-2008 рр. урядів РС, сербська сторона пропонує провести засідання у другому півріччі 2009 року. Головою української частини Комісії донедавна був Міністр транспорту і зв’язку Й.Вінський. У листопаді 2008 року Головою сербської частини Комісії призначено Міністра сільського, водного та лісового господарства С.Драгина.
Завдяки проведеній ПУ в РС роботі, 15 червня ц.р. в Києві відбулася експертна зустріч з підготовки третього засідання Міжурядової українсько-сербської комісії з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва. До складу сербської делегації входили помічник Міністра економіки та регіонального розвитку РС Е. Мар’янович, державний секретар Міністерства сільського, водного та лісового господарства РС М. Мілошевич та помічник Міністра сільського, водного та лісового господарства РС М.Милованович. За її результатами узгоджено порядок денний та проект протоколу МСК, проте через відсутність голови української частини, проведення засідання Комісії у поточному році знову опинилося під загрозою.
Україна з квітня минулого року стала членом СОТ. Для нашої держави, з обсягом експорту товарів та послуг, який складає близько половини ВВП, приєднання до СОТ забезпечило міжнародно-правовий рівень торговельних стосунків з країнами – членами організації. Сербія знаходиться на завершальній фазі переговорного процесу, набуття нею членства в СОТ очікується у 2010 році. Наша держава приєдналася до 29 робочих груп з розгляду заявок щодо отримання членства в цій Організації, у тому числі Сербією. У цьому зв’язку, Сербія розраховує на підтримку України у зазначеному переговорному процесі.
Важливим питанням, покликаним сприяти подальшому розвитку торговельно-економічного співробітництва, є укладення угоди про вільну торгівлю (УВТ) між двома країнами. Сербське керівництво вважає підписання УВТ з Україною однією з головних складових поступової ліквідації обмежень у торгівлі товарами, гармонізації митних процедур, створення умов добросовісної конкуренції, що сприятиме економічному розвитку обох держав. Початок роботи з підготовки УВТ з Україною розглядається сербською стороною як черговий крок до лібералізації торгівлі, який має сприяти зростанню товарообігу між двома країнами, збалансуванню товарообміну і збільшенню інвестицій. На даний час Сербія має таку угоду з РФ, Білорусією, Туреччиною (набуде чинності з 1 січня 2010р.) та країнами CEFTA. Входження країн Балканського регіону до ЗВТ CEFTA стимулювало розвиток торгівлі та залучення до регіону іноземних інвестицій, що призвело до збільшення ВВП, зростання обсягів промислового виробництва, підвищення конкурентоспроможності балканських товарів, рівня ефективності промисловості. Підписання УВТ з нашою державою, на думку сербської сторони, сприятиме не тільки розвитку двосторонньої торгівлі та надходженню інвестицій, але й розширенню торговельних можливостей України з країнами CEFTA. У цьому зв‘язку, сприятливим фактором є також те, що обидві країни входять до ОЧЕС.
Участь українських підприємств у міжнародних спеціалізованих виставках у РС з презентацією можливостей національних виробників та експортного потенціалу нашої країни, відновлення втрачених прямих зв’язків у сферах, де українські підприємства за часів колишньої СФРЮ посідали провідні позиції (електротехнічна, вуглевидобувна, машинобудівна галузі), сприяли б значному покращенню структури українського експорту до РС.
РС сприймає Україну як економічно розвинуту державу з великим ринком і зацікавлена в розширенні співпраці. Налагодженню безпосередніх контактів між підприємцями двох країн сприятиме активне використання можливостей заснованої у квітні 2007р. окремої Української секції ТПП РС шляхом організації двосторонніх бізнес-форумів, спеціалізованих бізнес-місій, тематичних зустрічей ділових кіл. |