Туреччина. Зовнішньополітичний огляд (2008 р.)
Важливу роль в зовнішній політиці відіграють відносини Туреччини з країнами Близького і Середнього Сходу. Одним з головних зовнішньополітичних досягнень є нормалізація відносин Туреччини з Сирією.
Певну незалежність свого курсу зовнішньої політики Туреччина підтвердила, підписавши з Ізраїлем у 1995 році договір про військово-технічну співпрацю, тим самим, викликавши значне несхвалення з боку Ліги арабських держав. На сьогодні Туреччина є єдиною мусульманською країною, що має тісні відношення з Ізраїлем.
Разом з цим, додатковий напрям у зовнішню політику Туреччини, до цього в основному орієнтовану на захід, внесли незалежні, переважно тюркські держави Центральної Азії. Турецька Республіка була однією з перших країн, що встановила зі всіма країнами TSA дипломатичні відносини. Необхідно відзначити, що турецький уряд ще з часів Кемаля Ататюрка робить спроби по створенню так званого “єдиного Турана”, до складу якого входили б тюркські країни Центральної Азії і Південного Кавказу.
У сфері зовнішньої політики Туреччини головною метою залишається продовження переговорів про приєднання до Європейського Союзу.
Водночас, серед основних зовнішньополітичних напрямів визначено:
- розвиток двостороннього та багатостороннього співробітництва з країнами-сусідами;
- сприяння забезпеченню добробуту тюркських народів, які проживають в Україні, Молдові, а також на Балканах, Кавказі, півночі Іраку, в Афганістані і Монголії;
- активна участь у забезпеченні політичної стабільності в Іраку, Палестині та Лівані;
- розвиток відносин з НАТО, США, Росією, Китаєм, Індією, Японією, тюркомовними держави Центральної Азії, країнами Середнього Сходу та Африки.
|