Стан двосторонніх торговельно-економічних відносин між Україною та Грецькою Республікою
Співробітництво України з Грецькою Республікою має довготривалий взаємовигідний характер. Наявна договірно-правова база зовнішньоекономічних відносин сформована на рівні, що забезпечує стабільний розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва. Станом на кінець 2008 р. чинними є 32 документи, які складають нормативну базу українсько-грецьких відносин, з яких 21 документ є двостороннім.
Економічні відносини регулюються в першу чергу Угодою між Урядом України та Урядом Грецької Республіки про економічне, промислове і науково-технічне співробітництво від 25.07.1991р.
Важливою складовою торговельно-економічних відносин України та Грецької Республіки є діяльність українсько-грецької Міжурядової спільної Робочої Групи з питань економічного, промислового та науково-технічного співробітництва.
У 2008 році двостороннє торговельно-економічне співробітництво розвивалось динамічно та в цілому відповідало національним інтересам України. Відмічалось суттєве збільшення товарообігу товарами та послугами.
За даними Держкомстату України за підсумками 2008 р. товарообіг товарами та послугами між Україною та Грецією становив 709 млн. дол. США, що на 39% більше показника 2007 р. (510 млн. дол. США). При цьому, український експорт до Греції збільшився на 47% та склав 480 млн. дол. США. Показник українського імпорту збільшився на 25% та склав 230 млн. дол. США. Позитивне для України сальдо становить 250 млн. дол. США.
Частка торговельно-економічного співробітництва України з Грецькою Республікою становить 1,5% від обсягу торгівлі з країнами ЄС та 0,46% від загального обсягу зовнішньої торгівлі. За підсумками 2008р. Греція займає 19 місце у загальному обсязі двосторонньої торгівлі товарами та послугами України з країнами світу.
Незважаючи на світову економічну кризу існує потенціал для подальшого поглиблення взаємовигідних відносин, про що свідчать дані щодо обсягів товарообігу між двома країнами протягом останніх дев’яти років – збільшення більш ніж у 5 разів.
Суттєве зростання українського експорту товарів з України до Греції за результатами 2008 року відбулось за рахунок збільшення поставок зернових культур (загальне збільшення у 29 разів), здебільшого за рахунок збільшення поставок кукурудзи (більш ніж у 100 разів) та пшениці (більш ніж у 20 разів). Також помітним було збільшення українського експорту по наступних товарних позиціях: меблі (на 125%), залишки відходів харчової промисловості (на 50%), насіння і плоди олійних рослин (на 48%).
В той же час, протягом 2008 р. спостерігалося помітне зменшення поставок алюмінію та виробів з нього (на 98%) та кондитерських виробів (на 94%).
Поставки нафти та нафтопродуктів на грецький ринок у першому півріччі 2008 року дещо зменшилися, однак, незважаючи на це, за результатами року поставки зазначеного товару збільшилися на 48% й досі займають першу позицію в рейтингу українського експорту до Греції. Зменшення поставок нафти та нафтопродуктів у першій половині року можна пояснити природними коливаннями попиту та пропозиції на ринках обох країн.
Разом з тим, відбулось деяке розширення номенклатури українського експорту до Греції, зокрема, щодо поставок взуття та продуктів з м’яса та риби.
Окремо слід відзначити питання поставок соняшникової олії українського походження до Греції. На підставі рішення Європейської комісії від 21 травня 2008 року Греція на деякий час повністю заборонила продаж цього продукту в роздрібній торговельній мережі. В рамках оперативного реагування на запровадження Грецією одностороннього обмеження на імпорт соняшникової олії походженням з України українською владою була підготована відповідна заява, яка була передана Міністерству економіки та фінансів Греції та оприлюднена в провідних грецьких ЗМІ. Окрім того, були проведені переговори з керівництвом Генерального секретаріату захисту прав споживачів Греції, що дозволило в липні 2008 року домогтись зняття зазначених обмежень. Слід зазначити, що дані обставини не призвели до скорочення поставок соняшникової олії та за результатами 2008 року спостерігалось збільшення українського експорту продукту на 14%.
У структурі імпорту з Греції до України найбільші обсяги займають наступні товарні позиції (за даними Національної статистичної служби Греції): їстівні плоди, горіхи та цитрусові (14%), продукти хімічної промисловості (11,6%), ефірні олії та косметичні препарати (11%), котли, машини і механічні пристрої (8%), тютюн (7%), електричні машини і устаткування (4%), продукти переробки овочів та плодів (3,8%), нафта та нафтопродукти (3,2%).
Існує можливість певних ускладнень розвитку торговельно-економічних відносин України з Грецією протягом 2009р. у зв’язку з впливом світової економічної кризи. За останніми даними Банку Греції в країні спостерігається зниження обсягів будівництва на 15-20%, внаслідок чого можна прогнозувати зменшення на аналогічний відсоток попиту на металовироби з України для будівництва. Водночас, нарощування українського експорту до Греції можливе, в першу чергу, за рахунок збільшення поставок продукції агропромислового комплексу.
Варто відзначити активну участь грецьких банків на українському фінансовому ринку на протязі останніх декількох років. Ця тенденція залишається і на сьогоднішній день в умовах світової економічної кризи. Наразі на українському ринку функціонує один з найбільших банків Греції “Пірейський банк”, який нещодавно завершив операцію з придбання 99,6% акцій Міжнародного комерційного банку (ICB) та “EFG Євробанк Ергасіас”, що придбав український банк “Універсальний”. Можливості входження на український банківський ринок вивчає також “Національний банк Греції”. В свою чергу, український банк “Приватбанк” опрацьовує можливості входження до грецького ринку.
Разом з цим, існує одне невирішене питання господарського характеру, яке певним чином негативно впливає на подальший розвиток двостороннього торговельно-економічного співробітництва та імідж нашої держави в країні перебування. Питання стосується невиконання Державним підприємством “Суднобудівний завод ім. 61 Комунара” (м. Миколаїв) зобов’язань перед грецькою компанією “Ласкарідіс Шіпінг Ко., Лтд” за укладеним зовнішньоекономічним контрактом на будівництво рефрижераторного судна. | 
