Русскоязычный заголовок: Основные принципы формирования импортного тарифа в Аргентине

Основні принципи побудови імпортного тарифу в Аргентині

Основними нормативними документами, регулюючими експортно-імпортні операції в Аргентині, є: Митний Кодекс, введений в дію Законом від 02.03.1981 № 22145; Номенклатура зовнішньої торгівлі, введена в дію декретом від 19.12.1991 № 2557/91; Класифікація товарів, майже повністю ідентична з Єдиною номенклатурою товарів країн МЕРКОСУР (ЕНМ).

Основні принципи побудови аргентинського імпортного тарифу:

• розмір мита визначається рівнем національного виробництва аналогічного товару, тобто товари, не вироблювані на місцевому ринку, як правило, звільняються від імпортних мит або мають мінімальні мита;
• мінімальними митами також обкладаються товари, вироблювані в недостатніх кількостях або з невисокою якістю;
• максимальним митом оподатковуються товари, які можуть скласти конкуренцію аналогічним товарами місцевого виробництва;
• розмір мита визначається також з урахуванням рівня доданої вартості товару, що імпортується (чим він вищий, тим вище мито).

У взаємній торгівлі Аргентини з країнами-членами МЕРКОСУР, митні збори майже не застосовуються і використовується „нульовий” тариф. У торгівлі Аргентини з країнами Європейського Союзу та Росією (з 26.04.1995) застосовуються умови режиму найбільшого сприяння.

Окрім митних зборів, імпорт оподатковується на додану вартість (21% від ціни імпортного товару). Також стягуються інші податки і збори (статистичний збір, консульський збір, податок на фрахт, податок до фонду розвитку експорту), складові в цілому близько 4% вартості товару.