Русскоязычный заголовок: Таможенный кодекс и регулирование внешнеэкономической деятельности Египта
Митний тариф та регулювання зовнішньоекономічної діяльності Єгипту
Сучасна тарифна структура Єгипту була затверджена Декретом Президента АРЄ № 300/2004 (8 вересня 2004 р.).
Тариф Єгипту базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів (ГС 2002), має 5 683 ліній на рівні 8-ми та 6-ти значних цифр. В залежності від важливості товару для економіки і населення Єгипту, тарифна ставка коливається від 2% (сировина, запчастини, продукти першої необхідності) до 30% (товари довгострокового вжитку). Разом з тим, не підлягають тарифним скороченням алкогольні напої та спирт (від 600% до 3000%), легкові автомобілі з двигуном понад 1600 куб. см. (135%).
Всього тариф включає 11 ставок (2%, 5%, 10%, 20%, 30%, 40%, 135%, 600%, 1200%, 1800%, 3000%). Тариф встановлюється на вартість імпорту СІФ.
Уряд АРЄ вважає митні тарифи одним із фінансових інструментів, які сприяють реалізації економічної політики та встановленню балансу між податком на сировину, проміжні товари та кінцевою продукцією.
У лютому 2007 р. був прийнятий Декрет Президента АРЄ № 39/2007 про зменшення митних ставок у середньому на 25%, які торкнулися 1114 товарів, зокрема харчових продуктів, сировини, напівфабрикатів і готових виробів, побутових електроприладів та техніки. Тариф на 90% цих імпортних товарів становить 10%. Інші товари, які складають 8,5% загального обсягу, зовсім звільнені від митного тарифу.
В результаті змін, середньозважений рівень митного тарифу зменшився з 9,1% до 6,9%. Уряд також зменшив оплату за послуги та імпортні надбавки у межах 1-4%, які розглядалися ГАТТ нетарифними бар’єрами торгівлі.
Скорочення митних тарифів торкнулися таких головних галузей:
• автомобільна промисловість та її галузі, зокрема, тарифи на вузли та автозапчастини були зменшені з 5-12% до 2-5%, а також податок на їх продаж до 10%;
• тариф на легкові автомобілі з об’ємом двигуна до 1600 куб. см зменшено до 40%, понад 1600 куб. см – до 135%;
• виробництво паперу для поліграфічної галузі – тарифи скорочені з 5-32% до 2-10%;
• чорна металургія – деяка продукція була звільнена від тарифів, на іншу тариф зменшено з 5% до 2%;
• харчова промисловість – тарифи були уніфіковані та зменшені на продовольство і фармацевтичну продукцію до 5%;
• текстильна галузь – тарифи зменшені з 12-22% до 5-10%, на одяг з 40% до 30%, на пряжу з 12-20% до 5%., на барвники – з 2% до 0%;
• медичне обладнання, у тому числі стоматологічне, ортопедичне серцево-судинне, слухові апарати та хірургічне – тарифи зменшені до 2-5%.
Декрет відмінив 2-процентий тариф на азотні та фосфатні добрива.
Уряд також прийняв класифікацію товарів ГС-2007 Світової митної організації та в рамках зобов’язань перед СОТ знизив 4 тарифні лінії.
Єгипет не застосовує складених, змішаних або сезонних тарифів режиму найбільшого сприяння, хоча відповідно до деяких двосторонніх торговельних угод з арабськими країнами, передбачена можливість скорочення сезонних тарифів для окремих видів сільськогосподарської продукції.
Єгипет надає пільгові тарифи відповідно до двосторонніх угод на основі взаємності Європейському Союзу, Іраку, Лівану, Лівії, Сирії, Туреччині, іншим країнам-членам GAFTA та COMESA.
Звільненню від митного тарифу підлягає імпорт, призначений для вільних зон (з деякими виключеннями) та для урядових установ, організацій, підприємств, а також громадських організацій. Декрет Президента АРЄ 186/1986 також дозволяє Прем’єр-міністру, в особливих випадках, звільняти деякі товари від митного тарифу.
Пільгові митні тарифи встановлюються в залежності від прийнятих режимів, типу Інвестиційні арабські схеми та Інвестиційні міжнародні фонди, для компаній з обмеженою відповідальністю, спільних підприємств, створених згідно з Законом 159/1981. Тарифними пільгами також користуються деякі галузі промисловості в залежності від частки місцевих складових у виробленій продукції.
З імпорту стягується податок з продажу у розмірі від 5% до 25%.
Додаткова інформація знаходиться на веб-сторінці сектору торговельних угод Міністерства торгівлі і промисловості АРЄ http://www.tas.gov.eg/english.
Заходи, пов’язані з виконанням митних формальностей
Митний режим Єгипту базується на Законі 121/1982, Законі 66/1963 (Митний закон), Законі 118/1975 (який разом з Виконавчими інструкціями (Міністерський декрет 275/1991, також відомий як Імпортно-експортні правила) та на низці інших міністерських декретів.
Згідно із Законом 121/1982, усі фізичні особи та компанії, які імпортують товари в Єгипет, повинні зареєструватися в Генеральній організації експортно-імпортного контролю Єгипту, підпорядкованій Міністерству торгівлі і промисловості АРЄ. Закон також вимагає, щоб усі зареєстровані імпортери мали єгипетське підданство і відповідали іншим умовам, включаючи фінансову надійність, і підтвердження досвіду попередньої торговельної діяльності. Після реєстрації імпортери також повинні надати інформацію про товар, який збираються імпортувати. Імпортери повинні сплачувати за імпорт через операційний банк у Єгипті.
Усі товари, що імпортуються в Єгипет, крім призначених для вільних зон, повинні супроводжуватись митною декларацією, незалежно від їх вартості, а також іншими документами - рахунок-фактура, коносамент, пакувальний лист, довідка про форму оплати, заявка на доставку від постачальника взамін транспортної накладної, характеристика товару.
Міністерський декрет 619/1998 вимагає, щоб усі імпортовані споживчі товари були відправлені в Єгипет безпосередньо з країни походження. Міністерський декрет 423/1999 звільняє від цих вимог товари, відправлені з країни-виробника через транзитний порт, та товари, зібрані з напівфабрикатів різного походження. Ці декрети прийняті з метою недопущення ввезення продуктів невідомого походження на єгипетський ринок.
Різні імпортні товари підлягають контролю якості з боку Генеральної організації експортно-імпортного контролю Єгипту протягом одного тижня з дати ввезення. Організація має право провести відбір зразків до 1% загального обсягу кожної партії вантажу і до 2% вмісту відібраного товару. Процедура проведення відбору зразків зафіксовані у Міністерському декреті 1186/2003. Забракований товар повинен бути ре-експортований або знищений.
Законодавство Єгипту передбачає вільний режим імпортних операцій у тому випадку, якщо відповідна продукція не включена до переліку товарів, заборонених до ввозу, а також якщо не передбачена оплата значних сум у вигляді імпортного мита. У випадку імпорту товарів, що входять до вищезгаданого списку, необхідно отримати ліцензію Міністерства торгівлі і промисловості АРЄ. На підприємства туристичного сектору, оборонної та нафтогазової промисловості, а також на підприємства цивільної авіації дія обмежувального списку не поширюється. Не існує обмежень імпорту за географічними ознаками, за винятком країн проти яких діють санкції ООН.
Регулювання імпортної діяльності
Митні тарифи та мита встановлюються, так само як і стягуються, відповідно до процедури, розробленою митною службою.
На товари і продукцію, що були тимчасово вивезені за межі митної території для обробки та доробки, при наступному ввозі до країни нараховується імпортне мито, яке розраховується відповідно до вартості кінцевого товару з урахуванням усіх транспортних та страхових витрат.
На вироби, що були тимчасово вивезені за межі митної території до країни походження для наступного ремонту чи модернізації, при наступному ввозі до Єгипту нараховується 10%-не імпортне мито з урахуванням вартості виконаних ремонтних робіт та з обліком усіх транспортних і страхових витрат.
Туристичні агентства і готелі під час здійснення імпорту устаткування, автомобілів (крім легкових автомобілів), інструментів та ряду інших товарів сплачують 50% від ставок імпортного мита, зафіксованих для перерахованих вище товарів і виробів.
Під час імпорту закінченого продукту, виготовленого за митним кордоном Єгипту з використанням місцевих компонентів і складових, передбачені наступні митні пільги:
Єгипетські складові в кінцевому продукті ( % )
|
Зниження звичайної ставки імпортного мита на кінцевий продукт ( % )
|
Від 30% до 40%
|
Від 33% до 44%
|
Від 40% до 60%
|
Від 46% до 69%
|
Понад 60%
|
90%
|
Спеціальне додаткове імпортне мито у розмірі 1% від вартості товарів передбачено для всіх імпортних операцій.
Імпортні операції можуть здійснюватися як державним, так і приватним секторами економіки.
Приватні особи можуть імпортувати товари для власних потреб самостійно або за допомогою спеціалізованих компаній.
Міністерство торгівлі і промисловості може обмежувати імпорт з окремих країн, а також делегувати право на імпорт окремих груп товарів винятково державному сектору.
Товари, що підлягають спеціальному імпортному контролю, можуть бути дозволені до ввозу в країну тільки після проходження відповідного тест-аналізу на відповідність місцевим вимогам або при наявності сертифікату відповідності, підтвердженого єгипетською владою.
Визначення митної вартості
Відповідно до статті 22 Митного закону АРЄ митна вартість визначається на базі ціни СІФ товару, включаючи вартість брокерської комісії. Для визначенні вартості в іноземній валюті використовується офіційний валютний курс Центрального банку Єгипту.
Міністерський декрет 765/01 про визначення вартості товарів для митних цілей вступив у дію 1 липня 2001 р. Декрет відмінив усі мінімальні курси, наприклад, на рис цукор, автомобілі, побутові електроприлади. Згідно із заявою Уряду, Єгипет повністю виконав вимоги Угоди СОТ про оцінку митної вартості WTO (Customs Valuation Agreement - CVA).
Згідно з Митною службою, в разі недооцінки товару, застосовується процедура відповідно зазначеної Угоди СОТ. Якщо різниця між заявленою і встановленою вартістю товару перевищує 20%, накладається штраф у розмірі 10% або 25% митного збору від цінової різниці.
Процедури апеляції щодо митної оцінки і класифікації продукту викладені у статтях 57 і 58 Митного закону АРЄ.
Правила щодо визначення походження товару
Єгипет офіційно не повідомляв СОТ щодо правил походження товару. Декретом № 619 від 21.11.1998 року Міністерства торгівлі і промисловості запроваджена систему, відповідно до якої імпорт будь-якої продукції має здійснюватися тільки з тієї країни, де безпосередньо було виготовлено імпортований товар. Також була введена обов'язкова вимога отримання у країні походження товару сертифіката-походження, який необхідно легалізувати у консульській установі Єгипту відповідної країни. Дія декрету № 619 не поширюється на імпорт товарів до вільних економічних зон.
На додаток до зазначеного декрету роком пізніше Міністерством внутрішньої торгівлі й постачання було видано декрет № 423, що розширив можливості «непрямого» імпорту. Відтепер дозволяється імпортувати товари як із країни-резиденції компанії-виробника продукції, так і з тих країн, де ця компанія мала свої дочірні підприємства та філії.
Міністерський декрет № 515 від жовтня 2003 вимагає, щоб усі товари були чітко марковані і мали сертифікат походження товару без будь-яких помилок на ярлику чи самому сертифікаті, що, в іншому випадку, є підставою для повернення товару в країну походження.
Акредитиви
Рішенням Центрального банку Єгипту від березня 1999 року запроваджена обов'язкова регулятивна норма, яка зобов’язує комерційні єгипетські банки при відкритті акредитивів для оплати імпорту вимагати від імпортерів 100%-го покриття суми акредитиву шляхом блокування відповідних коштів клієнтів на їх рахунках. Цим рішенням було скасовано попередню практику, що вимагала тільки 10% - 20% покриття від суми акредитива, що відкривається.
Застосування експортних мит
Законодавство країни визначає вільний режим експортних операцій, за винятком експорту шкіри та металевого брухту (крім, неіржавіючої сталі).
Для експорту деяких видів товарів установлено річні квоти: сировина для виробництва вовни, вовняні відходи, бавовна, відходи бавовняних тканин, шкіряні відходи, відходи газетного паперу. Під час експорту окремих товарів місцевого виробництва необхідно сплатити експортне мито: шкіряна сировина, відходи шкіряного виробництва, меляса, залізний і сталевий брухт, брухт нікелю, цинку й алюмінію, антикваріат. Єгипетське законодавство передбачає проведення обов'язкового експортного контролю якості приблизно на 50 експортних товарів.
Окремі види продукції, що призначаються на експорт, можуть обкладатися спеціальним митом, однак воно не може перевищувати 100% від вартості експортної продукції. Експортне мито може бути запроваджено спеціальним наказом Міністерства зовнішньої торгівлі і не може поширюватися на аналогічну продукцію, фактичний експорт якої було здійснено до офіційного введення мита до дії.
Міністерство торгівлі і промисловості визначає перелік товарів та продукції, експорт яких знаходиться під особливим контролем агентства з контролю за експортно-імпортними операціями. Експорт зазначених товарів та продукції можливий тільки після отримання спеціального сертифікату, що засвідчує відповідність умов експортного контракту вимогам, обумовленим окремим декретом міністерства зовнішньої торгівлі. Експортна трансакція повинна бути здійснена у терміни, зазначені у вищезгаданому сертифікаті. У випадку неможливості виконання експортної операції у зазначені терміни необхідне отримання нового сертифіката.
З 2008 р. в Єгипті діє ембарго на експорт рису та цементу.
Єгипет не надає експортних субсидій та просуває експорт за допомогою маркетингу, державної фінансової підтримки та системи гарантій. Цьому також сприяють вільні економічні зони шляхом залучення інвестицій і створення нових робочих місць. Закон про сприяння розвитку експорту прийнятий у 2002 р.
13 жовтня 2006 р. Декретом Міністра торгівлі і промисловості АРЄ введено в дію новий експортно-імпортний статут, який замінив статут від 1991 року. Дія нового статуту охоплює увесь спектр імпортно-експортних операцій з товарами та послугами, як для потреб фізичних осіб так і уряду. Особливість статуту полягає у тому, що він звільняє арабські країни від необхідності передавати Єгипту сертифікати походження своїх товарів, які вони постачають до нього. У документі також з’явився цілий розділ, присвячений захисту прав інтелектуальної власності. Згідно із вимогами нового статуту індивідуальні єгипетські експортери повинні мати торговельний сертифікат від Тренувального центру зовнішньої торгівлі АРЄ, а їх капітал повинен бути не менше 1740 дол. США у виробничих проектах і 4350 дол. США у інших проектах. Капітал компаній-експортерів, зареєстрованих у торгівельному реєстрі, має бути не менше 3480 дол. США у виробничих проектах і 8700 дол.США у інших проектах.
|