Державна підтримка сільського господарства України в умовах СОТ
 Відповідно до домовленостей стосовно підтримки сільського господарства, досягнутих під час переговорів, після вступу до СОТ Україна має можливість ефективно субсидувати агропромисловий комплекс в рамках бюджетних програм спрямованих, зокрема, на розвиток тваринництва, рослинництва, здешевлення вартості кредитів, формування державного продовольчого резерву Аграрним фондом.
Крім того, Україна зберегла право застосування спеціального режиму оподаткування ПДВ для сільськогосподарських товаровиробників шляхом акумуляції, що в умовах нестачі вільних бюджетних коштів є вагомим та дієвим механізмом непрямої підтримки сільськогосподарських товаровиробників.
Водночас існує необхідність дотримання зобов’язань стосовно підтримки сільського господарства у рамках СОТ (документ Секретаріату СОТ WT/ACC/SPEC/UKR/1/REV.12, від 26.11.2007). Згідно домовленостей, прийнятих у рамках СОТ, Україна, має не перевищувати домовлений річний сукупний вимір підтримки (СВП), який акумулює в собі окремі «жовті» програми (підтримка, що викривлює торгівлю) і становить відповідно до зобов’язань України 3 млрд. 43 млн.
При цьому, як і всі країни – члени СОТ, Україна не має обмежень на «зелені» програми внутрішньої підтримки сільського господарства, вплив яких на торгівлю відсутній або мінімальний, за умови, що ці програми відповідають умовам, визначеним в Угоді СОТ про сільське господарство.
Оскільки програми “жовтої скриньки” включають пряму підтримку доходів, для того, щоб захід підтримки класифікувався як „зелений”, він повинен відповідати критеріям пар. 6 Додатку 2 “Підтримка доходу, не пов'язана з виробництвом” Угоди про сільське господарство СОТ, серед яких основними є наступні:
- сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати або визначатися видом чи обсягом виробництва, яке здійснює товаровиробник у будь-якому році після базового періоду;
- сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати або визначатися внутрішньою чи світовою ціною на товар, що є результатом виробництва у будь-якому році після базового періоду;
- сума таких виплат у будь-якому році не повинна залежати або визначатися факторами виробництва, які використовуються у будь-якому році після базового періоду.
Бюджетне фінансування програм «зеленої скриньки» може бути збільшено Україною, тому що воно не обмежується з боку СОТ, - на видатки на створення інфраструктури, консалтинг, маркетингові послуги, охорону навколишнього середовища, навчання, інспектування продукції, розбудову сучасної системи технічних стандартів, прискорення роботи по їх гармонізації з міжнародними та європейськими.
Перегляд тарифів
З набуттям повноправного членства в СОТ Україна приєдналась до системи міжнародних правил торгівлі і її діяльність, як країни-члена СОТ, передбачає виконання домовленостей та зобов‘язань, досягнутих у результаті переговорного процесу зі вступу до СОТ.
Згідно міжнародних домовленостей Україна з моменту набуття повноправного членства в СОТ має застосовувати ставки ввізного мита не більш ніж зв’язані, розміри яких зафіксовані Графіком поступок і зобов’язань по товарах Звіту Робочої групи з Розгляду заявки України про вступ до СОТ, затвердженого Законом України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі” від 10 квітня 2008 року №250-VI.
Разом з тим зв’язані ставки ввізних мит можуть бути підвищені або відкликані відповідно статті XXVIII ГАТТ – 94 (Зміна розкладів), але за виконання певних умов.
Насамперед сторона, яка ініціює такі зміни, має право проводити переговори не раніше ніж через три роки після вступу до СОТ.
При цьому основний принцип зміни тарифних поступок полягає в тому, що в разі початку переговорів з приводу зміни Розкладів, сторони мають прагнути зробити компенсаційну поступку відносно інших товарів з метою збереження загального рівня взаємних та взаємовигідних поступок.
Країна-член СОТ, яка має намір змінити або відкликати поступку повинна провести переговори із стороною, з якою така поступка була початково погоджена, а також з будь-якою іншою стороною, яка має інтереси головного постачальника. Ці дві категорії сторін мають першочергові переговорні права та є значно зацікавленими у таких поступках. Першочергові переговорні права надано майже всім 52 країнам-членам Робочої групи, з якими Україною проводились переговори з доступу до ринку товарів.
Тарифні квоти
Україна застосовує тільки одну тарифну квоту, а саме на тростинний цукор-сирець (260 000 тон на рік згідно із зобов’язаними взятими Україною в рамках та СОТ та Законом України № 404-V від 30.11.2006). З дати вступу до СОТ Україна має розподіляти тарифну квоту на цукор-сирець тростинний тільки у відповідності з Угодою СОТ. Україна не може реалізовувати тарифні квоти на будь-які товари через аукціони. Нормами СОТ вимагається, у разі застосування кількісних обмежень, робити це у недискримінаційний спосіб, прозоро та передбачувано, із публічним повідомленням про правила стосовно таких обмежень та розподіл квот.
Регулювання експорту
Експортні мита
Експортне мито на живу худобу та шкірсировину буде зменшуватися відповідно до Закону України № 356-V від 16.11.2006 наступним чином:
- на товари за кодами згідно з УКТЗЕД 0102 90 05 00, 0102 90 21 00, 0102 90 29 00, 0102 90 41 00, 0102 90 49 00, 0102 90 51 00, 0102 90 59 00, 0102 90 61 00, 0102 90 69 00, 0102 90 71 00, 0102 90 79 00, 0102 90 90 00, 0104 10 10 00, 0104 10 30 00, 0104 10 80 00 щороку зменшується на 5 відсоткових пунктів до значення 10%;
- на товари за кодами згідно з УКТЗЕД 4101, 4102, 4103 90 00 00 щороку зменшується на 1 відсотковий пункт до значення 20%.
Експортне мито на брухт та відходи чорних металів буде зменшуватися відповідно до Законів України № 400-V від 30.11.2006 та № 1105-V від 31.05.2007.
Експортне мито на брухт легованих чорних металів, брухт кольорових металів та напівфабрикатів з їх використанням буде зменшуватися відповідно до Законів України №441-V від 13.12.2006 та № 1106-V від 31.05.2007
Довідково: І
з січня 2003 року в Україні діяла ставка вивізне мито на брухт чорних металів у розмірі 30 евро за тонну. Запровадження зазначеної ставки мита призвело до помітного перерозподілу постачань брухту на користь внутрішнього ринку. Його частка в загальному обсязі постачань брухту, зросла з 54-60% у 2001-2002 р. до 90% у 2007 році.
З метою виконання вимог СОТ, що перешкоджають членству України в цій організації, 30 листопада 2006 року Верховна Рада прийняла Закон України „Про внесення змін до статті 1 Закону України „Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів”. Закон знизив ставку експортного мита на відходи і брухт чорних металів із 30 до 25 евро за тонну з моменту вступу України у СОТ. Зобов'язаннями взятими Україною в рамках СОТ передбачено поетапно, протягом шести років, зменшувати вищезгадані ставки з 25 до 10 евро за тонну. З настанням сьомого року після вступу України у СОТ ставки вивізного мита повинні набути мінімального рівня, на якому вони будуть діяти і надалі.
Таким чином, Україна матиме шестирічний перехідний період для зменшення можливих негативних наслідків від зростання попиту на вітчизняний брухт із боку його експортерів і загостренню цінової конкуренції між експортерами брухту і металургами, у першу чергу заводами передільної металургії.
Скасування внутрішніх обмежень на експорт товарів з України
З вступом до СОТ скасовано заборону на експорт брухту кольорових металів. Крім того, знято обмеження на експорт зерна, а також дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння. Водночас, згідно з взятими зобов’язаннями в рамках СОТ Україна має право на обмеження експорту золота, срібла та діамантів.
Розміри квот на золото та срібло встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2008 №1123 "Про затвердження переліків товарів, експорт та імпорт яких підлягає ліцензуванню, та обсягів квот у 2009 році". Необхідно також зазначити, що Стаття ХХ (с) ГАТТ – 94 дозволяє країнам застосовувати обмеження щодо імпорту та експорту золота та срібла.
Поступове скасування тарифних і кількісних торгових обмежень на імпорт товарів та послуг з України
На сьогоднішній день у відношенні української продукції діють декілька десятків обмежувальних мір у виді торгових бар'єрів для доступу на окремі ринки країн-членів СОТ. Членство в СОТ не забезпечує автоматичного скасування таких мір, а лише надає правовий інструментарій для оскарження відповідних рішень. При цьому необхідно зазначити, що відразу ж після вступу до СОТ були скасовані квоти на поставки сталеливарних виробів до Європейського Союзу, визначені угодою, укладеною між Урядом України та Європейським Співтовариством про торгівлю деякими сталеливарними виробами.
Захист інтересів вітчизняних товаровиробників на зовнішньому ринку
Для забезпечення реалізації своїх поточних і стратегічних торговельно-економічних інтересів, формування режиму найбільшого сприяння для товарів і послуг на зовнішніх ринках Україна, у травні 2008 року, приєдналась до робочих груп таких країн: Азербайджан, Алжир, Андорра, Афганістан, Багамські Острови, Білорусь, Боснія та Герцеговина, Бутан, Вануату, Ємен, Іран, Ірак, Казахстан, Коморські Острови, Лаос, Ліберія, Ліван, Лівія, Сан-Томе і Принсіпі, Самоа, Сейшельські Острови, Сербія, Судан, Таджикистан, Чорногорія, Російська Федерація, Узбекистан, Екваторіальна Гвінея, Ефіопія.
Делегацією України сконцентровано зусилля на опрацюванні документів країн, які активно ведуть переговори про вступ до СОТ.
При формуванні запитів щодо доступу до ринків товарів і послуг зазначених країн делегація України виходить з вимог розпорядження Кабінету Міністрів України від 03.12.2008 № 1509-р “Про затвердження плану заходів із зменшення негативного сальдо у зовнішній торгівлі” стосовно дотримання жорсткої позиції України під час проведення таких переговорів та послідовно створює підґрунтя для експансії українських товарів і послуг на ринки цих країн.
Разом з тим, Україна приймає участь у новомураунді багатосторонніх переговорів, започаткований Конференцією міністрів СОТ у м. Доха (Катар). Україна під час переговорів на рівноправній основі як і будь-який член цієї організації використовує положення Генеральної угоди, угод і правил СОТ щодо захисту своїх національних економічних інтересів, спрощення доступу вітчизняної продукції на світовий ринок, вирішення торговельних суперечок тощо.
Членство в СОТ дає змогу нашій державі не тільки стати повноцінним гравцем на світовому ринку, а й взяти участь у формуванні якісно нових параметрів світової торгівлі на найближчі роки. Оскільки сьогодні, для країн, що приєднались нещодавно, передбачаються певні преференції щодо зобов’язань по Доха-раунду.
Важливим є також можливість прийняття Україною участі у зазначених переговорах на умовах повноправного члена СОТ з метою відстоювання своїх інтересів та відображення у фінальному документі Раунду "Доха-Розвиток" права України як країни, що нещодавно приєдналася до СОТ, не скорочувати суттєво свої зобов’язання. | 
