У II ст. н. е. кельтські племена, що мешкали на території Угорщини, підкорила Римська імперія. Нинішня Угорщина знаходиться на території регіону, який входив у стародавні часи до римських провінцій Паннонія і Дакія. Цей регіон за середньовіччя захопили германські племена. В середині V ст. тут був центр імперії Аттіли, а з VI ст. —Аварського каганату. Згодом ці землі завоював імператор Карл І. Мадяри (угри) переселилися до країни з Поволжя близько 890 р. Відомо, що вже 895 р. країною, що нараховувала 108 родів, керував вибраний вождь Арпад, син Альмоша. Битва під Лехою (поблизу Ауґсбурга в 955 p.), в якій перемогу здобули німецькі війська, зупинила просування мадярів на захід. Християнство католицького обряду стали запроваджувати з 973 р. Королівство виникло за короля Іштвана І (997-1038 pp.), коли 25 грудня 1000 р. короля на престол благословив тодішній Римський Папа Сильвестр II. Упродовж майже двох з половиною століть Угорське королівство було самостійним. Монгольське нашестя 1240-1241 pp. розорило країну. Династія Арпадів припинила існування в 1301 р. У битви під Нікополісом 1396 р. король Сигізмунд (1387-1437 pp.) зазнав поразки від турків. У 1490 р. угорським престолом заволоділи Ягеллони. Габсбурги заявили про свої претензії на трон у 1516 р. У 1521 р. Туреччина розпочала війну проти Угорщини. 29 серпня 1526 р. молодий угорський король Лайош II (1516-1526 pp.) зазнав нищівної поразки від турків у битві під Могачем, де й загинув. Угорщину розділили між собою Габсбурги та Османська імперія; щоправда, Трансільванія при цьому зберегла незалежність. У 1686 р. австро-угорські війська визволили від турків усю країну. 21 лютого 1711 р. (після придушення повстання на чолі з Ференцом II Ракоці) Угорщина потрапила під правління Габсбурґів, яке тривало аж до 1918 р. Угорські націоналісти під керівництвом Лайоша Кошута в лютому 1848 р. підняли повстання. Основними вимогами повсталих були: надання Угорщині певної автономії та ліквідація кріпосного права. Австрія завдяки вторгненню російських військ 13 серпня 1849 р. відновила контроль над Угорщиною. Згодом, 21 грудня 1867 р. австрійці та угорці досягли компромісу, утворивши Австро-Угорщину («двоєдину монархію»). Після поразки Австро-Угорщини в Першій світовій війні встановилася демократична республіка. Австро-Угорську монархію було ліквідовано 11 листопада 1918 p., незалежність проголошено 13 листопада, Угорську Республіку — 16 листопада. 21-22 березня 1919 р. до влади доступилися комуністи, які проголосили Угорську Радянську Республіку. Протягом 133 днів 1919 р. при владі був комуністичний режим Бели Куна. 21 березня 1920 р. було відновлено монархічну конституцію і встановлено диктатуру регента Міклоша Горті, що тривала до 3 листопада 1944 р. Всі ці роки Угорщина була королівством без короля. Рішеннями Віденських арбітражів: 2 листопада 1938 р. — до Угорщини приєднали частину Словаччини (Верхню Угорщину) і частину Закарпатської України; 30 серпня 1940 р. — Північну Трансільванію. Угорщина 24 лютого 1939 р. стала учасницею «Антикомінтернівського пакту», а 20 листопада 1940 р. — Берлінського пакту. 16 березня 1939 р. Угорщина окупувала решту Закарпатської України, а в квітні 1941 р. — частину Воєводини. У Другій світовій війні Угорщина воювала на боці Німеччини. Угорські війська чинили опір Червоній армії, що наступала. М. Горті закликав мадярів захищати Будапешт так, як радянські війська захищали Сталінград, проте після 7-тижневої облоги його взяли 13 лютого 1945 р. Червона армія розпочала окупацію Угорщини 19 жовтня 1944 р. (тривала до 15 вересня 1947 p.). 21 грудня 1944 р. проголосили Угорську Державу. Республікою Угорщина знову стала 2 лютого 1946 р. Комуністи захопили владу на парламентських виборах у серпні 1947 р. 20 серпня 1949 р. вони прийняли нову конституцію і проголосили Угорську Народну Республіку. Було взято курс на широкомасштабну націоналізацію та індустріалізацію. Невдоволення населення комуністичним режимом вилилось у революцію 1956 р. (1 жовтня — 5 листопада), яку потопили в крові радянські війська. 7 листопада до влади доступився режим Яноша Кадара, який згодом став досить ліберальним, зробивши Угорщину «найвеселішим бараком» соціалістичного табору. Імре Надя, який очолював уряд Угорщини під час революції 1956 р. та заявив про вихід країни з Варшавського Договору, заарештували і 16 червня 1958 р. за вироком суду розстріляли. У 1989 р. вирок визнали незаконним, І. Надя реабілітували. І що цікаво: 1918 р. І. Надь, тоді молодий комуніст-інтернаціоналіст, брав участь у розстрілі царської сім'ї в Росії. Сталініст Матяш Ракоші — комуністичний лідер післявоєнної Угорщини з лютого 1945 p., жорстока політика якого спричинила революцію 1956 p., спокійно дожив у Москві майже до 80 років і помер там 5 лютого 1971 р. Щоправда, в серпні 1962 р. його виключили з Угорської соціалістичної робітничої партії. З 1968 р. Угорщина стала запроваджувати господарський розрахунок, який був найглибшим і найефективнішим серед країн соціалістичного табору. У 1988 р. в Угорщині відновилася демократія: 22 травня Яноша Кадара (помер 6 липня 1989 р.) заступив Каой Ґрос (помер 7 січня 1996 p.). З керівною роллю компартії покінчили 20 лютого 1989 р. З 23 жовтня 1989 р. країна має назву Угорська Республіка. У 1991 р. відбулася приватизація багатьох підприємств, радянські війська покинули країну 19 червня. До країни почали надходити іноземні інвестиції, утворюватися спільні з іноземцями під­приємства. Але ці заходи не принесли бажаних результатів, і за результатами парламентських виборів, що відбулись у травні 1994 p., до влади прийшли соціалісти. Економічна ситуація у країні швидко міняється на краще. 12 березня 1999 р. вона вступила до НАТО, а найближчим часом збирається ввійти до Європейського Союзу. З 4 серпня 2000 р. президент — Ференц Мадл. На парламентських виборах у квітні 2002 р. перемогли соціалісти.

 

 

 

Територія країни — переважно рівнинна. На заході до Угорщини заходять невисокі відроги Альп. їх найвища точка — г. Кекеш (1015 м). З півночі на південь Угорщину перетинає Дунай. Його русло пролягає широкою рівниною («пуштою»). Від Дунаю пушта відгалужується на схід у долину Тиси. На захід від Тиси — ліс Баконт, де ростуть переважно широколисті дерева. Озеро Балатон — найбільше за площею водного дзеркала озеро в Центральній Європі. Грунти Угорщини — дуже родючі.

Клімат країни — помірно континентальний. Середня температура січня коливається від +2 до +4, липня — від +20 до +22,5 °С. Середня річна кількість опадів — близько 600 мм. Найбільше їх припадає на весну та початок літа. Інколи взимку Дунай на тривалий час замерзає. Часті тумани. Бувають повені, особливо з боку Карпат.

 

Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля, лігніти, залізна й марганцева руди, мідь, боксити, уран, золото, каолін.

 

 

 

Промисловість. Розвинені такі галузі: металургія, машинобудування, хімічна, текстильна, харчова. Виробляють автобуси, засоби зв'язку, вимірювальні прилади, мотори, верстати. Скорочується виробництво матеріало-та енергомістких товарів. Видобувають кам'яне та буре вугілля, нафту, природний газ, залізні та марганцеві руди, боксити. Виробництво електроенергії в основному зосереджено на теплових електростанціях.

 

Сільське господарство. У структурі сільського господарства частки рослинництва і тваринництва є приблизно рівними. На 2/3 зораної площі вирощують зернові культури. Основні з них — пшениця і кукурудза. Вирощують також картоплю, цукрові буряки, фрукти та овочі. Регіони Угорщини здавна спеціалізуються на вирощуванні цибулі, огірків, перцю та інших овочів. Розвинене виноградарство. Широко відомими є токайські вина з винограду, вирощуваного на схилах вулканічної гори Токай (деякі фахівці вважають їх найкращими в світі). Столові вина виготовляють з винограду, що його культивують на піщаних Грунтах у міжріччі Дунаю і Тиси. Із галузей тваринництва ведуть перед свинарство і птахівництво (за споживанням м'яса птиці на душу населення Угорщина посідає перше місце в Європі).

 

Транспорт. Країна має досить розвинену транспортну мережу. Довжина залізниць понад 7 тис. км, автошляхів — понад 30 тис. км. Довжина внутрішніх водних шляхів — понад 1,6 тис. км. Будапешт є великим річковим портом. Угорщина не має безпосереднього виходу до моря, але Дунай значно спрощує її проблеми зв'язків із зовнішнім світом. Міжнародний аеропорт — у столиці. Є трубопровідний транспорт.

 

Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — продукція машинобудування, зокрема транспортне устаткування, програмне забезпечення для комп'ютерів, хімікати, глинозем, сільськогосподарська продукція та сировина, вироби легкої промисловості.

 

Імпортують продукцію машинобудування, папір, бавовну, пиломатеріали, шкури.

 

Основні зовнішньоторговельні партнери — країни Західної та Східної Європи.

 

Зростає роль туризму як джерела валютних надходжень. Щороку Угорщину відвідують близько 30 млн іноземних туристів.

 

 

 

Національні парки Аґґтелек, Бюкк, Гортобадь, Дуна-Драва, Дуна-Іпой, Керош-Марош, Кішкун, Північно-Прибалатонський, Фертьо-Ганшаг. Околиці оз. Балатон — популярна курортна зона. У печері Аґтелек, що за 50 км на північ від Мішкольца, знаходиться найбільший у світі сталагміт «Телескоп» заввишки 25 м.

 

У столиці — руїни римського поселення Аквінкум (І-IV ст.), мурів і веж Будайської фортеці (XIII-XVII ст.) з Рибацьким бастіоном, каплицею св. Михайла і вежею церкви Марії Магдалини; палаци: королівський (XIII-XVIII ст.), Ґрешем (XIX ст.), Нью-Йорк (XIX ст.), Клотільд, Зічі, принца Савойського; замок Вайдагуняд (1896-1904 pp.), цитадель на г. Геллерт (XIX ст.), парламент (1884-1904 pp.); церкви: Матяша (ХІІІ-XV ст.), Парафіяльна в Белвароші (XIV ст.), св. Анни (1740-1762 pp.), лютеранська (XIX ст.), університетська, Сербська православна, Парафіяльна в Кебані, ордену сервітів, св. Леопольда; базиліка св. Іштвана (1905 p.), синагога (найбільша в Європі, XIX ст.), мавзолей Ґюль-Баба (1543-1548 pp.), на о. Марґіт — руїни францисканської церкви, жіночого домініканського монастиря, церква св. Михайла, альпінарій, розарій, музикальний колодязь; музеї: Аквінкум, історії Будапешта (Фортечний музей), Ґюль-Баба тюрбе, Військово-історичний, Прикладного мистецтва, «Кішцеллі» (Будапештська картинна галерея), «Людвіг» (Музей сучасного мистецтва), Транспорту, Сільськогосподарський, Угорська національна галерея, Угорський національний, Природознавства, Етнографічний, Образотворчого мистецтва, Східного мистецтва, Меморіальний Ференца Ліста, Лайоша Кашшака, Віктора Вазарелі, Історії музики, Біблії, Телефону, Торгівлі та готельної справи, Повітроплавання, Філателії, Іудаїзму, Євангелічної церкви, «підземки», Скульптурний парк-музей, Музей-аптека «Золотий орел», Будинок-музей Бели Бартока, виставковий зал «Мючарнок», Палац чудес — інтерактивна наукова ігротека, зоопарк, ботанічний сад, дендрарій університету садівництва, лабіринт у Будайській фортеці — єдиний у світі природний діючий лабіринт, «Відам-парк» (Парк атракціонів).

 

 

 

Посольство Угорщини в Україні знаходиться в Києві, вул. Рейтарська, 33. Телефони 212-41-34, 238-63-81, 238-63-82, факс 212-20-90.

 

Посольство України в Угорщині (Словенії — за сумісництвом) знаходиться в Будапешті, Н-1125, Budapest, Nogradi u., 8. Телефон (8-10-361) 355-24-43, факс 202-22-87.