Державний устрій Іраку
За Конституцією, Республіка Ірак – федеративна парламентська демократична представницька республіка. Наразі, країна перебуває на стадії формування ефективного державного апарату. Зазначений процес ускладнюється незадовільними безпековими умовами.
Розроблена перехідною Національною асамблею Конституція Республіки Ірак була схвалена на референдумі 15 жовтня 2005 р. За неї віддали свої голоси 78 % виборців.
Вибори до Ради представників (нижньої палати Парламенту) відбулися 15 грудня 2005 р. Ситуація напередодні виборів ускладнилася їх бойкотуванням сунітськими релігійними лідерами, нестабільною соціально-політичною та вкрай незадовільною безпековою ситуацією в країні. Складність виборів також була обумовлена тим, що мандати потрібно було справедливо розподілити між арабами, курдами та рештою етнічних груп країни.
Незважаючи на перебування в країні американських військ та численні порушення, вибори 2005 р. були визнані такими, що відбулися. Під час виборчого процесу було зареєстровано 15 мільйонів виборців, 79,6% з яких прийшли на дільниці (12,4 мільйона).
Згідно з розподілом повноважень між гілками влади, Ірак – парламентська республіка.
Парламент (нижня палата) – Рада представників Республіки Ірак (275 депутатів). Обирається загальним таємним голосуванням за пропорційною репрезентативною системою. Перша сесія парламенту нинішнього скликання розпочалася 16 березня 2005 р.
Верхня палата парламенту, яка мала б представляти інтереси регіонів, наразі досі не сформована.
До складу парламенту увійшли майже 40 партій, переважна більшість з яких були об’єднані у політичні блоки. Забороненою в Іраку залишається правляча в часи диктатора С.Хусейна Партія арабського соціалістичного відродження «БААС».
Найбільшу кількість місць (128 з 275) отримав Об’єднаний Іракський Альянс – коаліція шиїтських релігійних партій. Друге місце в законодавчому зібранні - за представниками сунітів (55 місць, з них Іракський фронт згоди – 44, Іракський фронт за національний діалог – 11 мандатів), третє – за курдами (Демократичний патріотичний альянс Курдистану, 54 мандати). Решту місць поділили представники дрібних партій.
Загалом, партійна карта Іраку дуже розмаїта. Поруч з новоствореними спеціально для участі у перших в новітній історії країни виборах партіями, за голоси виборців змагалися партії з досвідом кількох десятиліть політичної та опозиційної боротьби, включаючи збройну. Провідну роль у створенні та діяльності іракських партій відіграє особистість лідера. Спільною рисою більшості політичних партій Іраку є формування їхньої електоральної бази за етнічною ознакою (плем’я, релігійна секта).
Перший після падіння режиму С.Хусейна постійний конституційний уряд Іраку сформовано в червні 2006 р.
Глава держави – Президент (Джалал Талабані) – обирається парламентом (2/3 голосів депутатів). Віце-президенти – Аділь Аль-Махді та Тарік Аль-Хашімі. Президент та два віце-президенти входять до складу Президентської Ради.
Глава Уряду – Прем’єр-міністр (Нурі Аль-Малікі) призначається партією (коаліцією), яка має більшість у парламенті. Віце-прем’єр-міністри – Бархам Саліх та Рафі Аль-Ісаві. В уряді Іраку 36 міністрів, які призначаються Прем’єр-міністром за згодою парламенту.
Судова гілка влади: Вища Судова Рада, Верховний Федеральний Суд, Федеральний Касаційний Суд, Прокуратура, Комісія Судового Нагляду, а також інші федеральні суди, діяльність яких регулюється законом.
Політична ситуація в Іраку вкрай нестабільна. Після повалення режиму С.Хусейна ескалація насильства на етнічно-конфесійному підґрунті та активізація терористичних угруповань поставила Ірак на межу громадянської війни. В Іраку продовжують перебувати іноземні війська, основу яких після 1 січня 2009 р. складають американські підрозділи (чисельністю близько 140 тисяч осіб). | 
Ірак
