КАЗАХСТАН. Загальна довідка
|
Офіційна назва
|
К,азак,стан Республикасьі
|
|
Столиця
|
Астана (312 965)
|
|
Рік здобуття незалежності
|
1991
|
|
Поясний час
|
Гринвіч: від плюс 4 до плюс 6
|
|
Загальна площа (кв. км)
|
2 717 300, зокрема
Сільгоспугіддя (кв.км) - 348 000
Ліси (кв. км) - 96 000
|
|
Населення
|
Чисельність населення (осіб) - 16 741 519
Густота населення (осіб/кв. км) - 6,2
Частка міського населення (%) - 56
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 18
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 11
Тривалість життя (років) – 63
Частка дорослого письменного населення (%) - 98,4
|
|
Річне споживання палива (кг на душу населення)
|
4763
|
|
Валюта
|
1 тенґе (KZT) = 100 тіин
|
|
ВНП ($ США на душу населення
|
5900
|
|
Мови
|
Казахська (офіційна), російська, мови меншин
|
|
Етнічні групи:
|
Казахи - 40%
Росіяни - 38%
Українці - 5%
Німці - 3%
Татари - 2%
|
|
Релігійний склад населення:
|
Мусульмани-суніти - 47%
Православні - 44%
|
|
Глава держави
|
Президент.
|
|
Законодавчий орган
|
Двопалатний парламент (сенат і мажиліс)
|
|
Адміністративно-територіальний поділ
|
14 областей та 2 міста
|
Історія
Протягом III-І ст. до н. е. на території нинішнього Казахстану існувала держава Кангюй. Від середини VI до VIII ст. територія належала до Тюркського каганату та держави карлуків. Протягом IX-XII ст. регіон був під контролем держави огузів і Караханідів. І Іабіги сельджуків, киданів, монголо-а-гар датуються XI — початком XIII ст. Від XIII ст. і до входження до складу Росії казахи знаходилися під владою монгольських ханів. Наприкінці XV ст. уторилося Казахське ханство, яке поділялося на жузи (племена). У 1731 р. Молодший і в 1740 р. Середній жузи добровільно, щоб захиститися від набі-іііі ойратів, приєдналися до Росії. А тім, деякі фахівці вважають, що Росія їх анексувала. На початку XVI ст. козачі загони заснували перші поселення вздовж р. Урал. Лінійні козаки поселялися вздовж лінії гіркосолоних озер між Омськом та Оренбургом, звідси й назва — «гірка лінія». Але до 1830-х pp. Росія не проводила активної колонізації регіону. Потім російська армія посунула на південь Казахстану. В Середньому та Молодшому жузах ханську владу скасували відповідно 1819 р. і 1824 р. У 1846 р. до складу Росії увійшла й територія Старшого жузу. Отож, протягом 1731-1846 pp. весь Казахстан опинився під владою Росії. Столипінська аграрна реформа сприяла переселенню до Казахстану протягом 1906-1912 pp. 500 тис. росіян. На початку XX ст. зародився національно-визвольний рух. У 1916 р. вибухнуло велике антицарське повстання під керівництвом Амангельди Іманова, бо казахи не хотіли брати участі в тилових роботах під час Першої світової війни. Повстання зазнало поразки. Протягом листопада 1917 р. — лютого 1918 р. в Казахстані було встановлено радянську владу. У серпні-грудні 1917 р. у тодішній столиці Казахстану — м. Вєрний було утворено націоналістичний уряд Алаш-Орда. В роки громадянської війни м. Вєрний стало зразком повстання революційних військ проти більшовиків. Через кілька років приклад Вєрного повторив Кронштадт. Громадянська війна закінчилася 1920 р. У 1921-1922 pp. було проведено земельно-водну реформу. 26 серпня 1920 р. утворено Киргизьку АРСР у складі РРФСР зі столицею в Оренбурзі, але вже 19 квітня 1925 р. її перейменували на Казахську АРСР зі столицею у Кзил-Орді. У травні 1929 р. столицею стала Алма-Ата (колишнє м. Вєрний). Сталінська конституція від 5 грудня 1936 р. підвищила статус республіки — вона стала союзною. В роки Другої світової війни Казахстан прийняв радянських громадян німецької, грецької, вірменської та інших національностей, висланих Й. Сталіним із традиційних регіонів їхнього проживання. Після смерті Й. Сталіна нове радянське керівництво вирішило освоїти цілинні землі Казахстану. Нібито цим кроком хотіли забезпечити приплив до республіки російськомовних поселенців і русифікувати Казахстан. Підняття цілини супроводжувалося ідеологічною галаснечею та відсутністю економічної виваженості. Врешті-решт, спромоглися зрусифікувати Казахстан, досягти небаченої вітрової ерозії ґрунтів і майже висушити Аральське море. З 7 грудня 1964 р. радянський Казахстан очолював Д. Кунаєв. М. Горбачову він не подобався, тому його вирішили усунути від влади. Блискавично зібраний пленум ЦК компартії республіки завчено і слухняно проголосував у 1986 р. за обрання новим керівником республіки московського емісара Г. Колбіна (на посаді з 16 грудня). Студентство казахської столиці рішуче запротестувало. Молодь не захищала Д. Кунаєва — вона не розуміла, чому саме на цю посаду Московський Кремль не знайшов партійця-казаха. Заворушення студентів придушили, кількох із них буцімто за вчинені злочини розстріляли. Офіційна пропаганда студентський рух принизливо критикувала. Через кілька років тон епітетів стосовно подій 1986 р. став діаметрально протилежним. 7 лютого 1990 р. в Казахстані з'явився президент. Верховна рада вибрала на цю посаду Н. Назарбаєва, який з 22 червня 1989 до 22 серпня 1991 pp. був першим секретарем ЦК компартії Казахстану, а протягом 1984-1989 pp. очолював уряд республіки. Згодом саме Нурсултана Назарбаєва М. Горбачов намірявся призначити главою союзного уряду, сподіваючись цим кроком урятувати те, що вже не трималося купи — Радянський Союз. У жовтні 1990 р. Верховна рада республіки прийняла Декларацію про державний суверенітет Казахської РСР. 1 грудня 1991 р. Н. Назарбаєва (єдиного кандидата) було вибрано президентом Казахстану на всенародних виборах. 16 грудня 1991 р. країна одержала нову назву — Республіка Казахстан і проголосила свою незалежність. 30 серпня 1995 р. прийнято нову конституцію. 10 грудня 1997 р. почалося перенесення столиці з Алма-Ати до Акмоли (колишнього Цілинограда), яку в травні 1998 р. перейменували на Астану (що казахською означає «столиця»). У січні 1999 р. президентом країни на черговий 7-річний термін було переобрано Н. Назарбаєва. Казахстан почав налагоджувати співробітництво з країнами Заходу. Країна має великі запаси природних ресурсів, що викликають інтерес промислово розвинених країн.
Природно-ресурсний потенціал
З огляду на значні розміри країни її поверхня є різноманітною. На заході країни — частина Прикаспійської й Туранської низовин. Це переважно напівпустелі. У центрі — кам'янистий Казахський дрібносопковик. Ця територія — теж напівпустеля. На півночі — терени Західносибірської рівнини, тобто степи й лісостепи з чорноземами. Гори Алтаю, Тарбаґатаю, Джунґарського Алатау і Тянь-Шаню — на півдні та південному сході Казахстану. На півдні ж країни простяглися пустелі. Ґрунти — різноманітні: чорноземи, каштанові, бурі, сіроземи, коричневі. Переважає степова й пустельна рослинність. У горах ростуть ліси.
Клімат — різко континентальний. Середні температури січня коливаються від -18 на півночі до -3 на півдні, липня — від +19 на півночі до +30 °С на півдні. Влітку температура повітря інколи підвищується до +45, а взимку падає до -45 °С. На північному заході дмуть сильні сухі вітри. Середньорічна кількість опадів на півночі — 300 мм, у горах — до 1600 мм, а в пустелях — до 100 мм.
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля, залізна й марганцева руди, хроміти, мідь, свинець, боксити, цинк, нікель, кобальт, вольфрам, молібден, вісмут, кадмій, уран, золото, срібло, фосфорити, барит, борат, азбест, ісландський шпат, кам'яна і калійна солі.
Економіка
Промисловість. Видобувають нафту, природний газ, кам'яне та буре вугілля, залізну руду, хроміти, мідь, уран, золото, фосфорити, сіль. Провідні галузі промисловості — чорна й кольорова металургія, хімічна, машинобудівна, легка, харчова, нафтопереробна, будівельна.
Сільське господарство. Після освоєння протягом 1954-1960 pp. цілинних земель Казахстан став великим виробником зерна. Вирощують ярову пшеницю та інші зернові, а також кормові й технічні культури (соняшник, бавовник, льон-кучерявець). Пшениця займає понад 50% орних земель, але врожайність тут низька. Овочівництво, виноградарство, баштанництво. У рослинництві широко застосовується зрошення. Споконвічне заняття казахів — тваринництво. Вирощують, передусім, овець, а також велику рогату худобу, коней, верблюдів. Тваринництво — переважно кочового спрямування, але в зонах освоєння цілинних земель має місце і стійлово-випасне. Немусульмани вирощують і свиней. Отже, сільське господарство — це, передусім, вирощування зернових та розведення овець.
Транспорт. Довжина залізниць — понад 14 тис. км, автошляхів — понад 115 тис. км. Частка шляхів з твердим покриттям — 70%. Для внутрішнього судноплавства використовуються Каспійське море, оз. Балхаш та ріки Сирдар'я, Урал, Іртиш. Головний морський порт — Лктау. Поширений трубопровідний транспорт. Авіалінії зв'язують Казахстан із багатьма країнами світу. Космічний комплекс Байконур орендує Росія. Трапляються ексцеси з падінням частин космічних апаратів унаслідок невдалих запусків, після чого Казахстан вимагає відшкодування збитків і нагадує Росії про несвоєчасне внесення орендних платежів.
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — кам'яне вугілля, нафта, хроміти, чорні й кольорові метали, продовольство.
Імпортують машини та устаткування, ліс і лісоматеріали, цукор, тваринне масло, чай.
Головні зовнішньоторговельні партнери — країни СНД.
Туристичні об'єкти
Барнаульськии природний національний парк; заповідники Алматинський, І Аксу-Джабагли, Барсакельмес, Курґальджинський, Маркакольський, Наурзу-мський.
В Алмати (столиця в 1929-1997 pp.) — дерев'яний православний собор заввишки 56 м (1907 p.); музеї: Національний, Мистецтв, Археології та етнографії при АН Казахстану, Будинок-музей М. Ауезова; Національна художня галерея, ботанічний сад; поблизу міста — урочище Медео з відомим високогірним катком і спортивним комплексом, в урочищі Чимбулак — центр гірськолижного спорту.
У Кокчетаві — меморіальний музей В. Куйбишева, Краєзнавчий музей.
У Семипалатинську — меморіальні музеї А. Кунанбаєва, Ф. Достоєвського.
У Таразі (до 1997 р. — Ауліє-Ата, Мірзоян, Джамбул, Жамбил) — гробниці (VII-VIIIст.), мавзолей Карахана (X-XIст.), лазні (X-XIст.), Краєзнавчий музей у мавзолеї Шах-Тапкур; поблизу міста в с. Головачовка — мавзолеї Бабаджі-хатун (X-XIст.) і Айша-бібі (XI-XIIст.).
У м. Туркестан — мавзолей-мечеть Ходжа Ахмеда Ясаві (XIVст.); на південь від міста — руїни середньовічного міста Отрар із мавзолеєм Тимура (заввишки 44 м, XVст.).
В Уральську — семиглавий православний собор (XXст.), Історико-краєзнавчий музей
У Форт-Шевченко — Меморіальний музей Т. Шевченка, Краєзнавчий музей.
У Шимкенті (до 1992 р. — Чимкент) — Краєзнавчий музей, поблизу міста — руїни середньовічного міста Ісфіджаб (із XIст. — Сайрам).
Оскільки казахи були кочовим народом, то архітектурних пам'яток старовини збереглося мало. Це, передусім, мавзолеї та мечеті.
Інша корисна інформація
Посольство Казахстану в Україні знаходиться у Києві, вул. Мельникова, 26.
Телефон/факс 213-11-98, факс 241-38-59. Консульський відділ: телефон 241-38-60. Посольство України в Казахстані знаходиться в Астані, 473000, вул. Ауезова, 57. Телефон (8-10-73172) 32-60-42, факс 32-68-11.
Консульство України в Алмати: 480091, вул. Чайковського, 208. Телефон (8-10-73272) 69-40-62, факс 62-70-73.
|
Казахстан
