Географічне положення
Литовська Республіка, Литва (Lithuania) (Lietuvos Respublika, Lietuva) — держава в Північній Європі, розташована на східному узбережжі Балтійського моря.
Столиця — місто Вільнюс.
- На півночі Литва межує з Латвійською республікою (прояжність кордону 610 км.) на сході - з Білоруссю (протяжність кордону 724 км.),
- На південному заході з Калініградською обл. Російської Федерації (протяжність кордону 303 км.),
- На півдні на невеликому відрізку - з Польщею (протяжність кордону 110 км.).
- На заході природні межі Литовської республіки становить узбережжя Балтійського моря (протяжність 99 км.).
Площа: 65 301 км2
Литва найбільша за площею та кількістю населення держава з трьох балтійських країн.
Знаходиться на відрогах Східноєвропейської рівнини, сьогоднішній ландшафт сформувався в останій Льодовиковий період і носить рівнинний характер з невисокими моренами.
В Литві налічується понад 3 тис. озер, розташованих в основному в східних частинах країни.
Найбільша ріка - Неман (лит: Nemunas, біл: Нёман).
З заходу країна омивається Балтійським морем.
Клімат повільно переходить від морського на узбережжі в континентальний на сході країни з вологими і помірними зимою та літом.
Лісами вкриті близько 30% території.
За розрахунками деяких сучасних географів біля литовського села Пурнушкес (Purnuškės, 26 км на північ від Вільнюса) знаходиться географічний центр Європи ( 54°54′ пн. ш., 25°19′ сх. д.).
Литва ділться на чотири великі етнографічні регіони:
- Аукштота (Верхня Литва, лит:Aukštaitija, пол: Auksztota, біл: Аўкштота)
- Жмудь (Жемайтія, Самоґітія, Нижня Литва, лит: Žemaitija, пол:Żmudź, біл: Жмудзь )
- Сувальщина (лит: Suvalkija, пол: Suwalszczyzna, біл: Сувалкія)
- Дзукія (лит: Dzūkija, пол: Dzukija, біл: Дзукія)
П'ятим регіоном, який сьогодні часто відносять до Жмуті, можна вважати Малу Литву (лит: MažojiLietuva, пол: MałaLitwa, біл: Малая Летува ) або, як її ще називають, Клайпедський край (лит: Klaipėdoskraštas, пол: KrajKłajpedzki).-
- Найнижча точка — рівень Балтійського моря, 0 м
- Найвища точка — пагорб Юозапіне (лит: Juozapinės kalnas), 293,6 м над рівнем моря
Литва розташована на відрогах Східноєвропейської рівнини. Її сьогоднішній ландшафт сформувався в останій Льодовиковий період і має рівнинний характер з невисокими моренами.
Найвища точка Литви зафіксована на південному сході країни, 23,5 км від Вільнюса (пагорб Юозапіне). Хоч Литва і не є великою країною, але серед її рівниннин вирізняють чотири ландшафтні зони — Середньолитовську і Поморську низини, Жмудську і Віленську рівнини.
Типовими для ландшафту балтійського узбережжя є піщані дюни.
Найбільшою природною атракцією тут є Куршська коса (лит: Kuršių Nerija) — піщаний півострів, що простягається на 98 км від містеска Зеленоґрадськ Калінінґрадської області Російської Федерації до литовської Клайпеди, з"єднуючи протокою Балтійське море та Куршську затоку. Ширина коси в найвужчомо місці становить 400 м, а в найширшому — 3,8 км. В 2000 неповторний природний комплекс Куршської коси було занесено до Списку світової спадщини ЮНЕСКО.
В Литві налічується 2 833 озера, величиною понад один гектар, та велику кількість менших, лісом вкриті 30 % території краю. Більшість озер і лісів розташовані на сході та півдні країни в Аукштоті (відомий національний парк «Аукштота») та Дзукії.
Найбільше озеро — Друкшяй (лит: Drūkšiai, біл: Дрисвяты) на кордоні Латвії, Литви і Білоруссі.
Найглибше — Таурагнас (лит: Tauragnas, 61 м).
Ландшафти Литви: піщані дюни на Куршській косі
Найдовше — Асвея (лит: Asveja, протяжність 30 км) коло містечка Дубінґяй.
На території Литви є також 758 річок, довжиною більше 10 км. Судноплавними є лише 600 км від загальної довжини рік. |