МАЛАЙЗІЯ. Загальна довідка
|
Офіційна назва
|
Persekutuan Tanah Malaysia
|
|
Столиця
|
Куала-Лумпур (1 297 526)
|
|
Рік здобуття незалежності
|
1957
|
|
Поясний час
|
Гринвіч плюс 8
|
|
Загальна площа (кв. км)
|
329 758, зокрема:
Сільгоспугіддя (кв. км) - 49 000
Ліси (кв. км) - 223 000
|
|
Населення
|
Чисельність населення (осіб) - 22 662 365
Густота населення (осіб/кв. км) - 68,7
Частка міського населення (%) - 57
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 24
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 5
Тривалість життя (років) - 71
Частка дорослого письменного населення (%) - 84
|
|
Харчування (денно калорій на душу населення)
|
2888
|
|
Річне споживання палива (кг на душу населення)
|
1236
|
|
Валюта
|
1 малайзійський долар — рингґіт (КМ) = 100 сенів
|
|
ВНП ($ США на душу населення)
|
3890
|
|
Мови
|
Малайська — бахаса малайзія (офіційна), китайська, англійська, тамільська
|
|
Етнічні групи
|
Малайці та зпоріднені з ними етноси (61%)
Китайці (29%)
Індійці, пакистанці та бангладешці (10%)
|
|
Релігійний склад населення
|
Мусульмани-суніти (53%)
Буддисти (19%)
Індуїсти (7%)
|
|
Державний устрій
|
Держава є федеративною конституційною виборною монархією.
|
|
Глава держави
|
Верховний правитель-монарх, що вибирається на 5-річний термін Радою правителів (у виборах беруть участь лише глави султанатів).
|
|
Законодавчий орган
|
Двопалатний Федеральний парламент
|
|
Країна
|
Член Британської Співдружності
|
|
Адміністративно-територіальний поділ
|
Федерація, до складу якої входять 13 штатів (9 султанатів і 4 губернаторства) і три федеральні території (Куала-Лумпур, Путраджая, о.Лабуан)
|
Історія
На півночі Малаккського півострова перші держави виникли на початку н. є. Малайзія була протягом IX-XIII ст. частиною імперії Шривіджайя (буддійської держави з центром на о. Суматра). В кінці XIV ст. Шривіджайя перетворилася на данника імперії Маджапахіт, а згодом і зовсім зникла. У 1400-1403 рр. принц Парамесвара заснував тут королівство Малакка. Іслам було запроваджено в середині XV ст. Португальці на чолі з Афонсу ді Албукеркі загарбали королівство у 1511 р. Протягом XVI-XVIII ст. португальці успішно відбивали набіги армій із сусідніх держав — Аче, Джохору та ін. У 1641 р. голландці у союзі з Джохором витіснили португальців. Голландцям теж довелося вести постійні війни проти султанату Аче і королівства Джохор. Держави, які знаходилися на півночі Малаккського півострова (Перліс, Кедах, Келантан, Тренґґану) були під контролем Сіаму. У XVIII ст. в регіоні зросла активність англійців. Вони у 1786 р. взяли у султана Кедаха в оренду о. Пінанґ, а з 1795 р. почали витісняти з регіону голландців. Місто Сінгапур британці заснували 1819 р., а 1824 р. викупили в голландців Малакку. Сінгапур, Малакка і о. Пінанґ були офіційно об'єднані 1826 р. в британську колонію Стрейтс-Сетлментс. Згодом британці взяли під свій контроль Перак, Селанґор, Негрі-Сембілан і Паханґ. Отож, наприкінці XIX ст. практично всі держави Малаккського півострова опинилися під опікою Великої Британії. 1 липня 1896 р. було утворено Федерацію малайських держав. Протягом 1885-1930 рр. Велика Британія уклала договори про опіку з низкою інших малайських держав, які не входили до Федерації. Під час Другої світової війни регіон окупувала Японія (січень 1942 - вересень 1945 рр.). Велика Британія поновила свій контроль після евакуації японців. Протягом 1946-1948 рр. було проведено конституційні реформи, і Сінгапур відокремили від Малайї. 1 квітня 1946 р. вона одержала статус Малайського Союзу, а 1 лютого 1948 р. — Малайської Федерації (нині це територія Західної Малайзії). Сабах і Саравак було перетворено на британські колонії. Властям не давали спокою комуністичні партизани. Самоврядування було надане 1955 р. 31 серпня 1957 р. проголошено незалежність Малайської Федерації, тоді ж прийняли чинну конституцію. Прем'єр-міністр федерації Тунку Абдул Рахман 1961 р. вніс пропозицію створити Федерацію Малайзії у складі Малайської Федерації, Сінгапуру, Сараваку, Північного Борнео та Брунею. 16 вересня 1963 р. було утворено Федерацію Малайзії, яка за формою правління стала конституційною монархією. Бруней до Федерації не ввійшов. Сінгапур вийшов зі складу Федерації 9 серпня 1965 р. з огляду на економічні та політичні суперечки. Малайці побоювалися, що китайське населення Сінгапуру заважатиме політичній владі малайців. Індонезія не зраділа від появи Федерації. її президент Сукарно в останні роки свого правління вдався до конфронтації з новоутвореною державою. За підтримки Індонезії в штаті Сабах (Північне Борнео) почалася партизанська війна. Уряд протягом 1963 — 1966 рр. придушив опір партизанів, спираючись на воєнну підтримку Британської Співдружності. У 1969 р. виникли заворушення в Куала-Лумпурі, спричинені дисбалансом влади китайської та малайської етнічних груп. У першої була економічна влада, у другої — політична. Прем'єр-міністр Тунку Абдул Рахман подав у відставку. Його заступив Тун Абдул Разак (він помер 14 січня 1976 р.). Було проведено соціально-економічні реформи, спрямовані на посилення ролі малайців. З 1971 р. країною править коаліційний уряд. Малайзія веде перед в Асоціації країн Південно-Східної Азії. Політична і соціально-економічна ситуація в Малайзії не є стабільною. До етнічних суперечок китайців і малайців з 1975 р. додалась і діяльність комуністичних партизанів. З 16 липня 1981 р. прем'єр-міністр — Датук Сері Махатхір бін Мохамад. На парламентських виборах 29 листопада 1999 р. 2/3 місць виборола правляча коаліція. Після смерті 21 листопада 2001 р. верховного правителя — султана Семланґора, таємним голосуванням був обраний новий верховний правитель — раджа Перліса — Сієд Сураджуддін ібні аль-Мархум Сієд Путра Джамалуллайд.
Природно-ресурсний потенціал
Країна знаходиться в Південно-Східній Азії та складається з двох частин — Східної та Західної, відокремлених просторами Південнокитайського моря. Східна Малайзія охоплює штати Саравак і Сабах, що знаходяться на півночі та північному заході о. Калімантан. Західна, або Півострівна Малайзія охоплює територію колишньої Малайської Федерації. Знаходиться ця частина на півдні Малаккського півострова. Півострівна частина країни завдовжки 700 км, завширшки — до 320 км. Переважають невисокі горби та гори. На півострові гірський ланцюг із граніту й вапняків тягнеться з півночі на південь. Найвища його точка — г. Тахан сягає 2189 м. Гори півострова оточують досить широкі рівнини. Найвища точка країни — г. Кінабалу (4101 м) на о. Калімантан. Уздовж берега Східної Малайзії розташована заболочена рівнина. У центрі цієї частини країни — високі гори, а на сході — широка рівнина. Ґрунти — червоноземи, сприятливі для вирощування рису в рисових чеках, каучуконосів, олійної пальми й какао в західній частині півострова. Внутрішнє плато Малаккського півострова заліснене і має запаси цінної тропічної твердої деревини.
Клімат — екваторіальний: жаркий та вологий. Знаходиться під сильним впливом мусонів. Середньоденні температури протягом року на узбережжі коливаються від +21 до +32 °С. У горах температура значно нижча — від +12 до +25 °С. Зате в горах Калімантану випадає більше опадів — до 5000 мм, тоді як на півночі півострова їхня кількість становить 800 мм. Взагалі, кількість опадів у Східній Малайзії вдвічі перевищує відповідний показник Західної Малайзії. Річна кількість опадів становить 2300 мм. Дощові сезони припадають на північно-східний (листопад-березень) та південно-східний (червень-вересень) мусони. Північно-східний мусон особливо великі зливи приносить східній частині країни.
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне вугілля, залізна руда, мідь, свинець, боксити, олово, вольфрам, молібден, цирконій, золото, срібло, каолін.
Економіка
Сільське господарство. Є опорою економіки. Рис — найголовніша продовольча культура. Основні реґіони його вирощування — північно-західна й південно-західна частини півострова. Вирощують також какао, ананаси, перець, олійну пальму, банани. Країна забезпечує 50% світового виробництва пальмової олії. Тваринництво (водяні буйволи, кози, свині, воли), морське й річкове рибальство. Малайзія — один із найбільших у світі продуцентів натурального каучуку (20% світового виробництва). У 1877 р. дерева-каучуконоси було завезено сюди з Бразилії. Нині насадження ґевеї поширені скрізь. Заготовляють деревину цінних тропічних порід.
Промисловість. Країна є найбільшим у світі продуцентом олова. Його запаси були відкриті наприкінці XIX ст. і зумовили приплив європейських інвестицій до гірничодобувної промисловості. Видобувають також нафту, природний газ, кам'яне вугілля, залізну руду, мідь, боксити, золото, срібло. Головні галузі обробної промисловості: електротехнічна, нафтопереробна, металургійна, автомобільна, харчова, будівельна, хімічна. Виробляють автомобілі, сигарети, шини, цемент, електротехніку, електронні компоненти, невеликі судна, мотоцикли тощо. Малайзія — знаний у світі виробник інтегральних схем, кондиціонерів, радіо- і телеапаратури.
Транспорт. Довжина залізниць — понад 2 тис. км, автошляхів — понад 50 тис. км. Країна має досить великий морський торговельний флот. Головні морські порти — Порт-Келанґ, Пінанґ, Куантан. Міжнародні аеропорти — у столиці, Пінанзі, Джогор-Бару, Кота-Кінабалу.
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — сира нафта, деревина, каучук, олово, боксити, електронні та електротехнічні вироби, продовольство. Електронна промисловість забезпечує понад 50% експортних надходжень.
Імпортують продовольство, вироби обробної промисловості, зокрема продукцію машинобудування, хімікати, нафтопродукти.
Головні зовнішньоторговельні партнери — Японія, Сінгапур, США, Німеччина.
Важливе значення має міжнародний туризм як джерело валютних надходжень.
Туристичні об'єкти
Національні парки на материковій частині: Бако, Батанг-Ай, Ґунунґ-Мулу (одна з найбільших у світі печер, деякі проходи — до 700(!)м завширшки), Кінабалу, Кліас, Кроккер-Рейндж, Ламбір-Гіллс, Лоаган-Бунут, Мулу, Ніях, Пулау-Тіга, Пулонґ-Тау, Сімаладжау, Таман-Неґара, Темплер-Парк, Тертл-Ай-лендс, Тунку-Абдул-Рахман.
У столиці — китайський храм Чаньцзяси, трибанна мечеть, Національна мечеть із мінаретом заввишки 80 м, неоготичний собор Сент-Джон, Національний музей; в околицях міста — велетенська печера Стоункейв з індуїстським храмом.
У м. Малакка — руїни португальської фортеці Сант-Яго і церкви Сан-Паулу, ратуша (XVII-XVIII ст.).
В околицях м. Пінанґ — відома зміїна пагода, де служителі розводять отруйних змій і демонструють їх туристам.
На південному узбережжі Малаккського півострова — чудові морські пляжі.
Поширені народні промисли — гончарство, карбування, виготовлення ювелірних виробів, мережив.
Інша корисна інформація
Найближче посольство Федерації Малайзії знаходиться в Москві, вул. Мосфільмовская, 50. Тел. (8-10-7095) 147-15-14, 938-20-97, факс 147-15-26.
Посольство України в Малайзії знаходиться в Куала-Лумпур, 22nd Floor, Suite 22.02, Menara Tan&Tan, 207, Japan Tan Razak, 50400 Kuala Lampur. Телефон (8-10-603) 2166-9552, факс 2166-4371. |
Малайзія
