ПОЛЬЩА. Загальна довідка
|
Офіційна назва
|
Rzeczpospolita Polska
|
|
Столиця
|
Варшава (1 671 670)
|
|
Рік здобуття незалежності
|
1918
|
|
Поясний час
|
Гринвіч плюс 1
|
|
Загальна площа (кв. км)
|
312 685, зокрема
Сільгоспугіддя (кв. км) - 147 000
Ліси (кв. км) - 88 000
|
|
Населення
|
Чисельність населення (осіб) - 38 625 478
Густота населення (осіб/кв. км) - 123,5
Частка міського населення (%) - 65
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 10
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 10
Тривалість життя (років) – 74
Частка дорослого письменного населення (%) - 99
|
|
Харчування (денно калорій на душу населення)
|
3301
|
|
Річне споживання палива (кг на душу населення)
|
2529
|
|
Валюта
|
1 злотий (Z1) = 100 грошів
|
|
ВНП ($ США на душу населення)
|
8800
|
|
Мови
|
Польська (офіційна) та мови меншин
|
|
Етнічні групи
|
Поляки (98,7%)
Українці (0,6%)
Німці та ін. (0,7%)
(за межами країни проживає близько 8 млн поляків)
|
|
Релігійний склад населення
|
Католики (95%),
(решта — іудаїсти, мусульмани, православні, лютерани, свідки Єгови).
|
|
Глава римсько-католицької церкви
|
Кардинал Ю. Ґлемп
|
|
Глава держави
|
Президент
|
|
Законодавчий орган
|
Двопалатні Національні збори (сейм і сенат)
|
|
Адміністративно-територіальний поділ
|
16 воєвідств
|
Історія
У 1-му тис. н. е. на нинішній території Польщі мешкали слов'янські племена (поляни, мазовшани, вісляни тощо). Перша польська держава утворилася близько 842 p. за легендарного князя Пяста, який заснував першу династію польських королів. Польща стала незалежним королівством у X ст. і прийняла християнство 966 р. за князя Мешка І (962-992 pp.). Під час знаходження на престолі його сина Болеслава християнство вже було досить поширене. Папа Римський 1024 р. визнав Болеслава королем. У 1180-х pp. німці захопили значні терени Західного Помор'я. Татаро-монголи нападали на країну в 1241, 1259 і 1287 pp. Особливий вклад у зміцнення ранньої Польщі внесли Владислав І Локетек (1306-1333 pp.) та Казимир III Великий (1333-1370 pp., за нього Польща перетворилася на притулок для євреїв, яких утискали в країнах Європи). Тевтонський орден 1309 р. захопив Східне Помор'я з містом Ґданськом. Протягом 1349-1352 pp. поляки загарбали Галицькі землі та частину Волині. У 1385 р. Польща та Литва уклали Кревську унію. Яґеллонська династія правила Польщею протягом 1386-1572 pp. Країна досягла успіхів у мистецтві та науці. У 1410 р. сталася Ґрюнвальдська битва. Під час неї війська Польщі та Великого князівства Литовського розбили тевтонських лицарів, які в середині XIII ст. розпочали колонізацію прибалтійських територій Польщі. У 1466 р. Тевтонський орден повернув Польщі Східне Помор'я. Польський парламент (сейм) вперше зібрався в 1506 р. У 1569 р. Велике князівство Литовське і Польща уклали Люблінську унію. Новоутворена держава була однією з найбільших у Європі — простягалася від Балтійського моря до Чорного. У 1582 р. Польща приєднала Лівонію, протягом 1605-1612 pp. здійснювала інтервенцію в Росії. Польська монархія виявилася слабкою і, незважаючи на перемоги виборних королів Яна II Казимира (1648-1668 pp.) та Яна III Собеського (1674-1696 pp.), поплатилася за це. У війні 1648-1654 pp. проти українського козацтва на чолі з Богданом Хмельницьким Польща втратила Лівобережну Україну. Внаслідок війни 1660 р. проти Швеції Польща поступилася значними територіями в Прибалтиці. Участь Польщі в Північній війні 1700-1712 pp. значно її ослабила. Великі території відібрали в неї Швеція та Росія. Відповідно до Петербурзьких конвенцій 1770-1790-х pp. сталися три поділи Польщі: 1772, 1793 і 1795 pp. між Пруссією, Австрією та Росією. 9 липня 1807 р. Наполеон створив Варшавське герцогство відповідно до умов Тільзітського договору. Очолив герцогство король Саксонії Фридрих-Август III. Було запроваджено Наполеонівський кодекс, але кріпацтво і шляхту збережено. Варшавське герцогство розпалося 14 березня 1813 р. після Лейпцизької битви. Віденський конгрес 1814-1815 pp. знову перерозподілив Польщу. її менша частина дісталася Пруссії та Австрії, більша — Росії. 20 червня 1815 р. було утворено Польське королівство, в якому російський імператор вважався королем. Поляки неодноразово підіймали повстання - 1794, 1830-1831, 1846, 1848, 1863-1864 pp., але всі вони придушувалися. Кріпацтво було скасовано 1864 р. Останню вільну польську територію — м. Краків приєднали до Австрії 3 березня 1846 р. Протягом Першої світової війни королівство Польське окупували війська Німеччини та Австро-Угорщини. 5 листопада 1916 р. монархи цих держав проголосили маніфест про утворення Королівства Польщі. Тимчасовий уряд Росії 30 березня 1917 р. визнав право Польщі на самовизначення. Радянський уряд 29 серпня 1918 р. анулював царські договори про поділи Польщі. 6 жовтня того ж року, коли Німеччина і Австро-Угорщина розпадалися, Регентська рада Польщі оголосила про створення незалежної польської держави. 11 листопада 1918 р. була проголошена Республіка Польща. Генерал Юзеф Пілсудський у 1918-1922 pp. був главою уряду, а з 13 червня 1926 р. до своєї смерті 12 травня 1935 р. — фактично правителем держави. Протягом 1920-1921рр. Польща воювала проти радянської Росії. Спершу успіхи були на боці Польщі, потім Росії, а наприкінці війни доля посміхнулася полякам: більшовицький полководець М. Тухачевський так і не зміг захопити польську столицю, хоч і підступив до неї у серпні 1920 р. Ризький мирний договір 1921 р. був вигідним для Польщі хоча б тому, що вона приєднала Західну Україну та Західну Білорусію. Слід відзначити, що після Першої світової війни Польща воювала не лише проти радянської Росії, а й проти Німеччини та Чехії, бо її не влаштовували кордони. Польщі надали Польський коридор для виходу до Балтики. Нападом на Польщу 1 вересня 1939 р. А. Гітлер розпочав Другу світову війну. 17 вересня 1939 р. Червона армія вступила на територію Західної України та Західної Білорусії, які були тоді під владою Польщі. У Другій світовій війні Польща втратила 6 млн осіб (20% населення країни). У боях за визволення Польщі загинули 600 тис. радянських солдат і офіцерів. У березні 1945 р. Польщу визволили Червона армія та Військо Польське. 21 квітня Польща і СРСР уклали Договір про дружбу. 28 червня було утворено уряд національної єдності Польської республіки. Після війни Польщі дісталася Східна Пруссія, 2 млн німців полишили її та переселилися до ФРН. На їхнє місце прибули поляки з регіонів, що перейшли до СРСР. Потсдамська конференція 1945 р. встановила західний кордон Польщі по річках Одра та Ниса-Лужицька. 5 вересня 1948 р. лідера Польської робітничої партії (ПРП, комуністичної) Владислава Ґомулку усунули з посади за відхід від партійної лінії (у 1949 р. позбавили партійних посад, у 1951 — 1955 р. в ув'язненні). 15 грудня того ж року ПРП і Польська соціалістична партії о'бєдналися в Польську об'єднану робітничу партію (ПОРП) на чолі з Болеславом Бєрутом. 22 липня 1952 р. польський парламент прийняв соціалістичну конституцію. Після перших парламентських виборів сейм 20 листопада обрав прем'єр-міністром Б. Бєрута. Великий страйк польських робітників у Познані (до 50 тис. осіб) мав місце 28 червня 1956 p., але його придушили зброєю. До влади 21 жовтня повернувся В. Ґомулка, реабілітований у 1955 р. 20 грудня 1970 р. під час чергової кризи (бажаючи вирішити економічні проблеми, уряд оголосив про підвищення цін на продовольство і енергоресурси, через це працівники Ґданська, Ґдині та Щецина вийшли на демонстрації, було вбито 70 осіб, поранено близько 1 тис. осіб) його знов усунили (помер у Варшаві 1 вересня 1982 p.). Керівником країни став Едвард Ґєрек, і ситуація нормалізувалася. На початку 1980-х pp. знову настала глибока криза. У липні 1980 р. уряд захотів підняти ціни, на це трудящі відповіли масовими демонстраціями. Опозицію владі згуртувала профспілка «Солідарність» на чолі з електриком ґданської судноверфі Лехом Валенсою. 6 вересня 1980 р. замість. Е. Ґєрека (помер 29 липня 2001 р.) керівником країни призначили Станіслава Каню, але він виявився неспроможним контролювати ситуацію. Главою уряду (9 лютого 1981 p.), а потім і партійним лідером (16 жовтня) став міністр оборони генерал Войцех Ярузельський. 13 грудня 1981 р. він запровадив воєнний стан і заборонив «Солідарність». Опозиціонерів було інтерновано (тобто ізольовано від суспільства, але в досить комфортабельні умови). Здавалося, що воля «Солідарності» зламана. Лех Валенса звернувся до генерала Войцеха Ярузельського з примирливим листом, підписавшись як капрал запасу. Воєнний стан скасували 1983 р. Польські політичні діячі на чолі з генералом Войцехом Ярузельським згодом подейкували, що в такий спосіб вони запобігли радянській інтервенції на кшталт чехословацьких подій 1968 р. Хаос у Радянському Союзі за часів М. Горбачова викликав реанімацію польської опозиції. «Солідарність» легалізувалася. 5 квітня 1989 р. опозиція та уряд за посередництва церкви досягли домовленості про проведення демократичних виборів, які й відбулися 4 червня. А 19 липня 1989 р. президентом було вибрано В. Ярузельського. Було анульовано розділи конституції 1952 р. про соціалізм і керівну роль ПОРП. З 1989 р. країна називається Республіка Польща, а не Польська Народна Республіка, як це було раніше. 22 грудня 1990 р. керівник «Солідарності» Лех Валенса став президентом країни. У січні 1991 р. з'їзд ПОРП прийняв рішення про саморозпуск, Польща вступила на шлях демократії та ринкового розвитку. У 1992 р. набула чинності Мала конституція (пакет поправок до конституції 1952 p.). Радянські війська залишили країну 1994 р. Президентські вибори 1995 і 2000 pp. виграв колишній комуніст Александер Квасьневський. Нову демократичну конституцію прийняли на референдумі 25 травня 1997 р. (набула чинності 16 жовтня того ж року). 12 березня 1999 р. Польща стала членом НАТО, на черзі — вступ до ЄС. У березні 2000 р. у Ґданську відзначали 20-річчя «Солідарності» (президента не було запрошено). У травні 2001 р. на лаву підсудних сів В. Ярузельський за розстріл у 1970 р. страйкарів Ґданська. Парламентські вибори 23 вересня 2001 р. виграли соціал-демократи (колишні комуністи), «Солідарність» зовсім не здобула місць у парламенті.
Природно-ресурсний потенціал
На півночі країни — Балтійське пасмо. Приблизно 2/3 території країни — її північ і центр — охоплюють Велико-польська, Мазовецька і Підляська низовини. Ці низовини у прибережних районах Балтики складаються з піщаних і заболочених місцевостей і потребують старанного обробітку. Що далі від моря, то вони краще дренуються Одрою, Віслою та іншими ріками. Неподалік Балтики можна побачити чимало маленьких лісочків, що складаються з ялини та смереки. У глиб континенту розміри таких лісів збільшуються. На півдні та південному сході — Малопольська та Люблінська височини. Вздовж південного кордону підносяться Карпатські гори та Судети. Найвища точка — г. Риси (2499 м), що знаходиться у Високих Татрах, які є частиною Карпат. Територія країни відзначається щільною річковою мережею. Озера — в основному на півночі. Географічне положення Польщі можна вважати зручним. Під лісами — понад 20% території країни.
Клімат — помірний, у певних місцевостях йому притаманні континентальні риси. Залежно від регіону середні температури січня коливаються від -5 до 0 °С; у горах до -8 °С. Середні температури липня коливаються від +17 до +19 °С; у горах +10 °С. У столиці середня температура січня -4 °С, липня +19 °С. Середньорічна температура +8°С. На рівнинах опадів річно — 500 — 600 мм. У горах ця кількість перевищує 1000 мм. Кліматичні та ландшафт-ні умови цілком придатні для розвитку сільського господарства.
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, кам'яне та буре вугілля (Сілезький кам'яновугільний басейн вважається одним із найбагатших у Західній Європі), торф, залізна руда, мідь, свинець, цинк, нікель, срібло, сірка, пірит, магнезит, барит, кам'яна й калійна солі.
Економіка
Фахівці відзначають, що Польща досить швидко та ефективно здійснила перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки. Все ж таки залишаються серйозні проблеми: інфляція, значний дефіцит бюджету, зовнішня заборгованість.
Промисловість. Польща є індустріально-аграрною країною. Видобувають кам'яне та буре вугілля, природний газ, свинець, цинк, срібло, сірку. Країна — один із найбільших у світі виробників сірки: річно — близько 2 млн т. Основне джерело електричної енергії — теплові електростанції. З-поміж галузей обробної промисловості чільне місце належить машинобудуванню. Будують морські судна, автомобілі, вагони тощо. Випускається також продукція сільськогосподарського машинобудування, електротехнічної та радіоелектронної промисловості. Виготовляють поляки й промислове устаткування. Значного розвитку набули хімічна й нафтохімічна галузі промисловості, чорна і кольорова металургія. На ринок постачають свою продукцію підприємства текстильної, швейної, харчової, меблевої, цементно-скляної та інших галузей промисловості. Кам'яне та буре вугілля видобувають у Верхній Сілезії. Вона є й великим центром електроенергетики та чорної металургії. Машинобудування зосереджено у великих містах. Текстильна промисловість традиційно концентрується в районі Лодзі. Найбільшим промисловим центром є столиця. У країні — 20 тис. підприємств за участю іноземного капіталу.
Сільське господарство. В аграрному секторі переважають індивідуальні господарства. У цьому виявлялася своєрідність Польщі навіть за комуністичних часів. На відміну від колишнього
СРСР та інших соціалістичних країн, у країні не було колгоспів. Кожний фермер самостійно вів своє господарство. Сільське господарство розвинено краще, ніж, наприклад, в Україні. Але воно знаходиться на такому рівні, на якому кілька десятків років тому знаходилися фермерські господарства Великої Британії. Основні сільськогосподарські культури — картопля, жито, овес, ячмінь, пшениця й цукрові буряки. Вирощують також фрукти, овочі та ягоди. У тваринництві переважає розведення великої рогатої худоби та свиней. Рибу виловлюють як у морях, так і у внутрішніх водоймах.
Транспорт. Країна має всі види транспорту. Довжина залізниць — понад 25 тис. км, автошляхів — 353,1 тис. км, внутрішніх водяних шляхів — 3,9 тис. км. Тоннаж морського торговельного флоту — близько 4 млн брутто-реєстрових тонн. Головні морські порти — Щецін, Ґдиня, Ґдачськ, Свиноуйсьце. Міжнародний аеропорт — у столиці.
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — машини, кам'яне вугілля (друге місце у світі), прокат, хімікати, продукція кольорової металугії, легкої та харчової галузей промисловості, а також цукор, деревина, текстиль, целюлоза.
Імпортують залізну руду, нафту й нафтопродукти, добрива, пшеницю, бавовну, вовну, концентрат цинку.
Головні зовнішньоторговельні партнери — країни Європейського Союзу.
Туристичні об'єкти
Національні парки Бабйогурський, Біловезький (охоплює західну частину Біловезької пущі), Бещадський, Велькопольський, Волінський, Ґочапський, Кампіноський, Карконоше, Ойцувський, Пекінський, Розточанський, Свентокшиський, Словінський, Татшанський.
У столиці — Старе място з мурами (XIV-XV ст.), передбрамним укріпленням-барбаканом (XVI ст.), готичним костьолом св. Яна (XIV ст.), Нове място з готичним костьолом (XV ст.), монастирями та костьолами (XVI —XVII ст.); палаци: королівський, Красінських (1677-1682 pp.), Чарторийських-Потоцьких (1730 p.), Тишкевичів (1785-1792 pp.), Радзивілів, Паца; королівський маєток Вілянув із палацом (1679-1731 pp.) і розкішним парком; костьоли: Святого Хреста (1682-1754 рр.), візиток (1727-1762 pp.), кармелітів (1761—1783 pp.), євангелічний (1778-1781 pp.), св. Анни (1788 p.), палацово-парковий комплекс Лазенки (XVIII ст.), музеї: Національний, Археологічний, Етнографічний, Геологічний, історії Землі, Європейського живопису ім. Іоанна Павла II, Історичний польського революційного руху, Війська Польського, історії Варшави, Літературний ім. А. Міцкевича, Техніки, в'язниці Павяк, Залізничний, Плаката, Туризму та спорту, Шкіряного ремесла, Художніх ремесел, Мисливства, Театральний, Ф. Шопена; Старий і Новий зимові сади, зоопарк, ботанічний сад.
У Кракові (давній столиці Польщі) — на горбі Вавель: капела-ротонда Діви Марії (X ст.), королівський замок Вавель (XIII—XVII ст.) із кафедральним собором (XIV ст.), усипальницею останніх королів династії Яґеллонів і великих поляків — Адама Міцкевича, Тадеуша Косцюшка, Юліуша Словацького та ін.; у Старому місті — ансамбль пл. Ринок, руїни міських мурів із Флоріанською брамою, вежами (XIII—XIV ст.) і барбаканом (1498-1499 pp.), торговельні ряди «Сукенніце» (1555—1559 pp.), Ратушна вежа, костьоли: св. Анджея (1090 p.), Діви Марії (1360-1548 рр.), Святого Хреста (XIV-XVI ст.), св. Петра і Павла (1605—1619 рр.), бернардинців на Стардомі (1670-1680 pp.), св. Анни (1689-1695 рр.), Маріацький; монастирі францисканців, домініканців, кармелітів; музеї: Національний, Археологічний, Етнографічний, Геологічний, Чарторийських, Авіації, Меморіальний Яна Матейка, Кафедрального собору; Палац мистецтв, Картинна галерея.
Багатими на музеї, пам'ятки історії та архітектури є інші польські міста — Білосток, Вроцлав, Ґданськ, Ґлівіце, Ґнезно, Ланьцут, Лодзь, Люблін, Мальборк, Пшемисль (Перемишль), Познань, Торунь, Хелм, Ченстохова.
Популярні гірськолижні курорти в Татрах і Судетах (центр — Закопане), піщані пляжі Балтики.
Інша корисна інформація
Посольство Польщі в Україні знаходиться в Києві, вул. Ярославів Вал, 12. Телефон 230-07-00, факс 464-13-36.
Візовий відділ: 234-19-84,
Посольство України в Польщі знаходиться у Варшаві, 00-580, Warszawa, Aleja Szucha 7. Телефони (8-10-4822)625-01-27, 629-34-46, 622-47-97; факс 629-81-03.
Консульство України в Ґданську: 80246, Gdansk, ul. Jaskowa Dolina, 44. Телефони (8-10-4858) 346-06-90, 346-06-91.
Консульство України в Кракові: 31066, Krakow, ul. Krakowska, 41. Телефони (8-10-4812) 429-60-66, 429-29-36.
|
Польща
