СЛОВАЧЧИНА. Загальна довідка
|
Офіційна назва
|
Slovenska republika
|
|
Столиця
|
Братислава (428 672)
|
|
Рік здобуття незалежності
|
1993
|
|
Поясний час
|
Гринвіч плюс 1
|
|
Загальна площа (кв. км)
|
49 035, зокрема
Сільгоспугіддя (кв. км) - 16 000
Ліси (кв. км) - 20 000
|
|
Населення
|
Чисельність населення (осіб) - 5 380 000
Густота населення (осіб/кв. км) - 110,6
Частка міського населення (%) - 57
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 10
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 9
Тривалість життя (років) - 74
Частка дорослого письменного населення (%) - 99
|
|
Харчування (денно калорій на душу населення)
|
3156
|
|
Річне споживання палива (кг на душу населення)
|
3019
|
|
Валюта
|
Євро
|
|
ВНП ($ США, 9 місяців 2010 р.)
|
48 886 млн. євро
Промисловість – 23,2%, будівництво – 8,0%, оптова та роздрібна торгівля – 12,1%, транспорт та телекомунікації – 10,0%, фінансове посередництво та торгівля нерухомістю – 19,9%, сільське господарство – 2,4% (дані 2009 р.).
|
|
Мови
|
словацька (офіційна), чеська, угорська, українська, польська, романі
|
|
Етнічні групи
|
Словаки (85,8%)
Угорці (9,7%)
Цигани (1,7%)
Чехи (0,8%)
Русини (0,4%)
Українці (0,2%)
Представники інших націй (1,3%)
|
|
Релігійний склад населення
|
Католики (60,3%)
Протестанти (8,4%)
Православні (4,1%)
|
|
Глава держави
|
Президент
|
|
Законодавчий орган
|
Однопалатна Національна рада
|
|
Адміністративно-територіальний поділ
|
8 областей та 79 районів
|
Історія
У V ст. до н. е. на територію країни прийшли племена фракійців. Кельти з'явились у III ст. до н. е. Римська імперія завоювала частину країни в І ст. н. е. У V-VI ст. на території нинішньої Словаччини поселилися слов'янські племена. В VI ст. країна входила до складу держави Само, в IX ст. — Великої Моравії. Стала частиною Угорського королівства з 4 липня 907 р. Нашестя монголо-татар мало місце в 1241-1242 pp. У середині XVI ст. південну частину країни приєднали до Османської імперії. Решта країни опинилася під владою імперії Габсбурґів. До кінця XVII ст. вони повністю приєднали Словаччину. Наприкінці XVII ст. – на початку XVIII ст. зародився національний рух. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 p., Словаччина 28 жовтня утворила союз із Чехією — державу Чехословаччину. Тоді ж до складу Словаччини потрапила територія нинішньої Закарпатської області України. Під назвою «Підкарпатська Русь (Рутенія)» ці землі лишались у складі Словаччини до 1945 р. (з перервою в 1938-1939 pp., коли територію окупувала фашистська Угорщина). Протягом 1918-1920 pp. країна неодноразово входила до складу Чехословаччини, Угорщини, утворювала власні держави, «радянські республіки» включно. Перед німецькою анексією Чехословаччини 7 жовтня 1938 р. Словаччина проголосила свою автономію. Того ж року південні райони країни було приєднано до Угорщини. 14 березня 1939 р. країна стала незалежною (президентом став Йозеф Тісо), з 21 липня — під німецьким протекторатом; цей статус тримався до закінчення Другої світової війни. Щоправда, цю державу світ розглядав як маріонетку в руках А. Гітлера. Німецька окупація тривала з 28 серпня 1944 р. по 3 квітня 1945 р. У роки війни мав місце збройний антигітлерівський рух Опору. Словацьке національне повстання розпочалося 29 серпня 1944 р. і охопило 2/3 території країни. З квітня 1945 р. країна повернулася до складу Чехословаччини. 1 січня 1969 р. Словаччина одержала статус соціалістичної республіки у складі федеративної Чехо-Словацької Соціалістичної Республіки (ЧССР), 29 березня 1990 р. — Чехо-Словацької Федеративної Республіки (ЧФР), 20 квітня того ж року — Чеської та Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР). У 1990 р. в Чехо-Словаччині припинив існування комуністичний режим, що правив країною з 1948 р. (після подій 1968 р. його очолив словак Ґустав Гусак; словаком був і Александр Дубчек — лідер компартії в 1968 p., який марно сподівався сумістити комунізм і демократію). Словацький націоналізм відродився. В листопаді 1992 р. парламент Чехо-Словаччини прийняв закон про припинення існування федерації після 31 грудня 1992 р. 1 січня 1993 р. Словаччина зустріла незалежною державою із новою конституцією. Розпад федерації стався без конфліктів. 2 березня Михала Ковача було вибрано президентом, а 1 січня Владимира Меч'яра — прем'єр-міністром. 15 червня 1999 р. новим президентом став Рудольф Шустер (після відставки М. Ковача 2 березня 1998 р. країна 14 місяців жила без президента, його обов'язки виконували прем'єр-міністри — спочатку В. Меч'яр, а з 30 жовтня 1999 р. Микулаш Дзуринда). На парламентських виборах у вересні 2002 р. перемогли право центристи. У листопаді 2002 р. країна одержала запрошення приєднатися до НАТО. Перехід до ринкової економіки був суперечливим. Етнічні проблеми існують у відносинах словацької більшості та угорської меншості населення країни.
Природно-ресурсний потенціал
Карпатські гори визначають своєрідність території цієї держави. Вони складаються із системи хребтів, що простяглися з заходу на схід. Між горами лежать долини. Найвища точка — пік Ґерлаховський Штіт (2655 м). Ця гора знаходиться в тій частині Карпатських гір, що мають назву Високі Татри. Є й Низькі Татри, їхня найвища точка сягає 1829 м.
2/3 території країни вкривають ліси. На невеликому проміжку р. Дунай утворює природну межу між Словаччиною та Угорщиною. На південно-східних рівнинах можна помітити ознаки степової рослинності.
Клімат — помірно-континентальний. Зима — холодна й суха, літо — тепле й вологе. Підраховано, що в горах сніг лежить до 130 днів на рік. У столиці середня температура січня -4, липня +18 °С. На рівнинах і зимові, і літні температури є вищими, ніх у горах. На рівнинах середні температури січня коливаються від -1 до -3, у горах — до -12 °С. Річна кількість опадів — 500-650 мм. У горах цей показник вищий — до 1000 мм.
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, буре вугілля, лігніти, залізна й марганцева руди, мідь, свинець, цинк, сурма, золото, магнезит, мінеральні джерела. Гідроенергоресурси використовуються недостатньо.
Економіка
Промисловість. Видобувають буре вугілля, залізну руду. Є підприємства чорної та кольорової металургії, машинобудівної, нафтопереробної, нафтохімічної, хімічної, лісової, деревообробної, текстильної та харчової галузей промисловості. На р. Ваг збудовано каскад гідроелектростанцій. Головні центри промисловості — міста Братислава і Кошице. Найбільшими промисловими підприємствами є комбінат «Словафта», хімічний комбінат «Шала», хімічні заводи Братислави, заводи важкого машинобудування в Мартині та Дубниці-над-Вагом, алюмінієвий комбінат у Ж'ярі-над-Гроном. Промисловість відчуває гостру потребу в модернізації. Важка промисловість за комуністичних часів отримувала державні субсидії. Тепер їх нема, і промисловість знаходиться в кризовому стані. Певну допомогу в стабілізації економічного становища та переході до ринкової економіки надає Міжнародний валютний фонд.
Сільське господарство. В аграрному секторі переважає рослинництво. Вирощують зернові, фрукти, цукрові буряки тощо. Розвинені садівництво, виноградарство та овочівництво. Тваринництво — в основному м'ясо-молочного спрямування. Птахівництво.
Транспорт. Довжина залізниць — понад 3,5 тис. км, автошляхів — близько 18 тис. км. На Дунаї — судноплавство. Головні порти — Братислава й Комарно. Міжнародний аеропорт — у столиці.
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — машини та устаткування, продукція нафтопереробної, харчової, хімічної та деревообробної галузей промисловості. На експорт поставляється також продукція сільського господарства.
Імпортують енергоносії (нафту й газ), боксити.
Головні зовнішньоторговельні партнери — Німеччина, Чехія, Франція, Італія, Польща, Австрія, Угорщина, Великобританія, Голландія, Іспанія, США, Російська Федерація, Бельгія.
Туристичний потенціал
Туристичний потенціал СР є високим внаслідок сприятливих географічного розташування, клімату, природних особливостей, а також добре розвиненої відповідної інфраструктури. Форма власності переважної більшості готелів у Словаччині – приватна.
За даними Міністерства економіки СР, у 2008 р. позитивне для Словаччини сальдо міжнародного туризму склало 295,3 млн. євро, загальна кількість іноземних туристів, які відвідали Словаччину – 1,77 млн. осіб, у тому числі – 28,9 тис. туристів з України.
Національні парки Мала Фатра, Низке Татри, П'єнінський, Словенський Рай, Татранський.
У столиці — замок (Град, XII-XVIII ст.), Старе місто: залишки фортечних мурів (ХІІІ-XV ст.), Михальська брама з надбрамною вежею (XIV-XVIII ст.), готичний собор св. Мартина (XIV-XVст., реставрований у XIX ст.), церква кларисок (XV ст.), монастир і церква францисканців (XIII-XVII ст.), Стара ратуша (XIII-XV ст.); церква св. Альжбети (Блакитна церква, 1739-1742 pp.), церква св. Трійці (XVIII ст.), палац Естергазі (XVIII ст.), палац примаса (1778-1781 pp.); музеї: Національний, Міський, Декоративного мистецтва, Зброї та міських укріплень, Годинників, Виноградарства, Педагогічний, Я. Ясенського; Національна галерея.
У Бардейові — церква св. Еґідія (XV ст.).
У Кошице — готичний собор св. Єлизавети (1382-1499 p.), готична капела св. Михайла (XIV ст.), домініканські церква та монастир (XIV-XVIII ст.), ратуша (1756 p.), Східнословацький музей
У Нітрі — базиліка св. Емерама (1200 p.), середньовічний замок.
Найвідоміші середньовічні замки — Зволен, Орава, Стречно, Тренчин.
У горах — популярні гірськолижні курорти.
Інша корисна інформація
Посольство Словаччини в Україні знаходиться в Києві, вул. Ярославів Вал, 34. Телефони 212-03-10, 212-03-91, факси 212-09-08, 212-32-71. Консульський відділ: вул. Чапаєва,4, телефон 234-06-06; візовий відділ: телефон 234-60-07, факс 234-06-23 .
Посольство України в Словаччині знаходиться в Братиславі: 81101, Bratislava, Radvanska, 35. Телефони (8-10-4212) 5920-28-11, 5920-28-10, факс 5441-26-51.
Консульське агентство України в Пряшеві: 080 01, Presov, PIzenska, 11, Slovenska republika. Тел. (8-10-42151) 771-06-19, 771-06-20, факс 771-06-21.
|
Словаччина
