Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна підтримка
українського експорту
Укр | Eng | Рус
Словаччина
Перелік країн
Контакти диппредставництв
Довідка про країну
Економічне співробітництво

Огляд економіки

Торговельно-економічні відносини

Торговельні обмеження

Кон’юнктура ринків
Товарообіг з Україною

Дані країни перебування

Дані Держкомстату

Торгівля послугами

Правові питання

Угоди з Україною

Законодавство країни перебування

Міжурядова комісія

Про МК та її склад

Пошук партнера

Комерційні пропозиції від фірм в країні перебування

Торги/тендери в країні перебування

Міжнародні бізнес-події

Інвестиційне співробітництво

Аналіз інвестиційного співробітництва

Галузеві об’єднання
Корисні посилання
Відгуки про Портал
Закарпатська Торгово-промислова палата
«Враховуючи сьогоднішню економічну ситуацію, необхідність у наданні практичної допомоги малому, середньому та крупному бізнесу України в налагодженні, відновленні чи створенні нових виробництв, які в свою чергу будуть сприяти створенню нових робочих місць., збільшенню доходів суб’єктів господарювання та зростання бюджетних надходжень, є одним з найбільш ефективних шляхів стабілізації економічного зростання нашої держави.
Члени Палати, Закарпатська ТПП всілякими ресурсами, всіма наявними можливостями готова підтримати Ваші кроки з популяризації українських товарів, українського товаровиробника не тільки на внутрішньому, але й на зовнішніх ринках»

Украинские нефтепродукты
СЛОВАЧЧИНА. Загальна довідка  
Параметри: Довідкова інформація
СЛОВАЧЧИНА. Загальна довідка
 
 
Офіційна назва
Slovenska republika
Столиця
Братислава (428 672)
Рік здобуття незалежності
1993
Поясний час
Гринвіч плюс 1
Загальна площа (кв. км)
49 035, зокрема
Сільгоспугіддя (кв. км) - 16 000
Ліси (кв. км) - 20 000
Населення
Чисельність населення (осіб) - 5 380 000
Густота населення (осіб/кв. км) - 110,6
Частка міського населення (%) - 57
Коефіцієнт народжуваності (осіб/1000 осіб) - 10
Коефіцієнт смертності (осіб/1000 осіб) - 9
Тривалість життя (років) - 74
Частка дорослого письменного населення (%) - 99
Харчування (денно калорій на душу населення)
3156
Річне споживання палива (кг на душу населення)
3019
Валюта
Євро
ВНП ($ США, 9 місяців 2010 р.)
48 886 млн. євро
Промисловість – 23,2%, будівництво – 8,0%, оптова та роздрібна торгівля – 12,1%, транспорт та телекомунікації – 10,0%, фінансове посередництво та торгівля нерухомістю – 19,9%, сільське господарство – 2,4% (дані 2009 р.).
 
Мови
словацька (офіційна), чеська, угорська, українська, польська, романі
Етнічні групи
Словаки (85,8%)
Угорці (9,7%)
Цигани (1,7%)
Чехи (0,8%)
Русини (0,4%)
Українці (0,2%)
Представники інших націй (1,3%)
Релігійний склад населення
Католики (60,3%)
Протестанти (8,4%)
Православні (4,1%)
Глава держави
Президент
Законодавчий орган
Однопалатна Національна рада
Адміністративно-територіальний поділ
8 областей та 79 районів
 
 
Історія
 
У V ст. до н. е. на територію країни прийшли племена фракійців. Кельти з'явились у III ст. до н. е. Римська імперія завоювала частину країни в І ст. н. е. У V-VI ст. на території нинішньої Словаччини поселилися слов'янські племена. В VI ст. країна входила до складу держави Само, в IX ст. — Великої Моравії. Стала частиною Угорського королівства з 4 липня 907 р. Нашестя монголо-татар мало місце в 1241-1242 pp. У середині XVI ст. південну частину країни приєднали до Османської імперії. Решта країни опинилася під владою імперії Габсбурґів. До кінця XVII ст. вони повністю приєднали Словаччину. Наприкінці XVII ст. – на початку XVIII ст. зародився національний рух. Після розпаду Австро-Угорщини в 1918 p., Словаччина 28 жовтня утворила союз із Чехією — державу Чехословаччину. Тоді ж до складу Словаччини потрапила територія нинішньої Закарпатської області України. Під назвою «Підкарпатська Русь (Рутенія)» ці землі лишались у складі Словаччини до 1945 р. (з перервою в 1938-1939 pp., коли територію окупувала фашистська Угорщина). Протягом 1918-1920 pp. країна неодноразово входила до складу Чехословаччини, Угорщини, утворювала власні держави, «радянські республіки» включно. Перед німецькою анексією Чехословаччини 7 жовтня 1938 р. Словаччина проголосила свою автономію. Того ж року південні райони країни було приєднано до Угорщини. 14 березня 1939 р. країна стала незалежною (президентом став Йозеф Тісо), з 21 липня — під німецьким протекторатом; цей статус тримався до закінчення Другої світової війни. Щоправда, цю державу світ розглядав як маріонетку в руках А. Гітлера. Німецька окупація тривала з 28 серпня 1944 р. по 3 квітня 1945 р. У роки війни мав місце збройний антигітлерівський рух Опору. Словацьке національне повстання розпочалося 29 серпня 1944 р. і охопило 2/3 території країни. З квітня 1945 р. країна повернулася до складу Чехословаччини. 1 січня 1969 р. Словаччина одержала статус соціалістичної республіки у складі федеративної Чехо-Словацької Соціалістичної Республіки (ЧССР), 29 березня 1990 р. — Чехо-Словацької Федеративної Республіки (ЧФР), 20 квітня того ж року — Чеської та Словацької Федеративної Республіки (ЧСФР). У 1990 р. в Чехо-Словаччині припинив існування комуністичний режим, що правив країною з 1948 р. (після подій 1968 р. його очолив словак Ґустав Гусак; словаком був і Александр Дубчек — лідер компартії в 1968 p., який марно сподівався сумістити комунізм і демократію). Словацький націоналізм відродився. В листопаді 1992 р. парламент Чехо-Словаччини прийняв закон про припинення існування федерації після 31 грудня 1992 р. 1 січня 1993 р. Словаччина зустріла незалежною державою із новою конституцією. Розпад федерації стався без конфліктів. 2 березня Михала Ковача було вибрано президентом, а 1 січня Владимира Меч'яра — прем'єр-міністром. 15 червня 1999 р. новим президентом став Рудольф Шустер (після відставки М. Ковача 2 березня 1998 р. країна 14 місяців жила без президента, його обов'язки виконували прем'єр-міністри — спочатку В. Меч'яр, а з 30 жовтня 1999 р. Микулаш Дзуринда). На парламентських виборах у вересні 2002 р. перемогли право центристи. У листопаді 2002 р. країна одержала запрошення приєднатися до НАТО. Перехід до ринкової економіки був суперечливим. Етнічні проблеми існують у відносинах словацької більшості та угорської меншості населення країни.
 
 
Природно-ресурсний потенціал
 
Карпатські гори визначають своєрідність території цієї держави. Вони складаються із системи хребтів, що простяглися з заходу на схід. Між горами лежать долини. Найвища точка — пік Ґерлаховський Штіт (2655 м). Ця гора знаходиться в тій частині Карпатських гір, що мають назву Високі Татри. Є й Низькі Татри, їхня найвища точка сягає 1829 м.
 
2/3 території країни вкривають ліси. На невеликому проміжку р. Дунай утворює природну межу між Словаччиною та Угорщиною. На південно-східних рівнинах можна помітити ознаки степової рослинності.
 
Клімат — помірно-континентальний. Зима — холодна й суха, літо — тепле й вологе. Підраховано, що в горах сніг лежить до 130 днів на рік. У столиці середня температура січня -4, липня +18 °С. На рівнинах і зимові, і літні температури є вищими, ніх у горах. На рівнинах середні температури січня коливаються від -1 до -3, у горах — до -12 °С. Річна кількість опадів — 500-650 мм. У горах цей показник вищий — до 1000 мм.
 
Мінеральні ресурси: нафта, природний газ, буре вугілля, лігніти, залізна й марганцева руди, мідь, свинець, цинк, сурма, золото, магнезит, мінеральні джерела. Гідроенергоресурси використовуються недостатньо.
 
 
Економіка
 
Промисловість. Видобувають буре вугілля, залізну руду. Є підприємства чорної та кольорової металургії, машинобудівної, нафтопереробної, нафтохімічної, хімічної, лісової, деревообробної, текстильної та харчової галузей промисловості. На р. Ваг збудовано каскад гідроелектростанцій. Головні центри промисловості — міста Братислава і Кошице. Найбільшими промисловими підприємствами є комбінат «Словафта», хімічний комбінат «Шала», хімічні заводи Братислави, заводи важкого машинобудування в Мартині та Дубниці-над-Вагом, алюмінієвий комбінат у Ж'ярі-над-Гроном. Промисловість відчуває гостру потребу в модернізації. Важка промисловість за комуністичних часів отримувала державні субсидії. Тепер їх нема, і промисловість знаходиться в кризовому стані. Певну допомогу в стабілізації економічного становища та переході до ринкової економіки надає Міжнародний валютний фонд.
 
Сільське господарство. В аграрному секторі переважає рослинництво. Вирощують зернові, фрукти, цукрові буряки тощо. Розвинені садівництво, виноградарство та овочівництво. Тваринництво — в основному м'ясо-молочного спрямування. Птахівництво.
 
Транспорт. Довжина залізниць — понад 3,5 тис. км, автошляхів — близько 18 тис. км. На Дунаї — судноплавство. Головні порти — Братислава й Комарно. Міжнародний аеропорт — у столиці.
 
Зовнішня торгівля. Основні експортні товари — машини та устаткування, продукція нафтопереробної, харчової, хімічної та деревообробної галузей промисловості. На експорт поставляється також продукція сільського господарства.
 
Імпортують енергоносії (нафту й газ), боксити.
 
Головні зовнішньоторговельні партнериНімеччина, Чехія, Франція, Італія, Польща, Австрія, Угорщина, Великобританія, Голландія, Іспанія, США, Російська Федерація, Бельгія.
 
 
Туристичний потенціал
 
Туристичний потенціал СР є високим внаслідок сприятливих географічного розташування, клімату, природних особливостей, а також добре розвиненої відповідної інфраструктури. Форма власності переважної більшості готелів у Словаччині – приватна.
За даними Міністерства економіки СР, у 2008 р. позитивне для Словаччини сальдо міжнародного туризму склало 295,3 млн. євро, загальна кількість іноземних туристів, які відвідали Словаччину – 1,77 млн. осіб, у тому числі – 28,9  тис. туристів з України.
 
Національні парки Мала Фатра, Низке Татри, П'єнінський, Словенський Рай, Татранський.
У столиці — замок (Град, XII-XVIII ст.), Старе місто: залишки фортечних мурів (ХІІІ-XV ст.), Михальська брама з надбрамною вежею (XIV-XVIII ст.), готичний собор св. Мартина (XIV-XVст., реставрований у XIX ст.), церква кларисок (XV ст.), монастир і церква францисканців (XIII-XVII ст.), Стара ратуша (XIII-XV ст.); церква св. Альжбети (Блакитна церква, 1739-1742 pp.), церква св. Трійці (XVIII ст.), палац Естергазі (XVIII ст.), палац примаса (1778-1781 pp.); музеї: Національний, Міський, Декоративного мистецтва, Зброї та міських укріплень, Годинників, Виноградарства, Педагогічний, Я. Ясенського; Національна галерея.
У Бардейові — церква св. Еґідія (XV ст.).
У Кошице — готичний собор св. Єлизавети (1382-1499 p.), готична капела св. Михайла (XIV ст.), домініканські церква та монастир (XIV-XVIII ст.), ратуша (1756 p.), Східнословацький музей
У Нітрі — базиліка св. Емерама (1200 p.), середньовічний замок.
Найвідоміші середньовічні замки — Зволен, Орава, Стречно, Тренчин.
У горах — популярні гірськолижні курорти.
 
 
Інша корисна інформація
 
Посольство Словаччини в Україні знаходиться в Києві, вул. Ярославів Вал, 34. Телефони 212-03-10, 212-03-91, факси 212-09-08, 212-32-71. Консульський відділ: вул. Чапаєва,4, телефон 234-06-06; візовий відділ: телефон 234-60-07, факс 234-06-23 .
 
Посольство України в Словаччині знаходиться в Братиславі: 81101, Bratislava, Radvanska, 35. Телефони (8-10-4212) 5920-28-11, 5920-28-10, факс 5441-26-51.
 
Консульське агентство України в Пряшеві: 080 01, Presov, PIzenska, 11, Slovenska republika. Тел. (8-10-42151) 771-06-19, 771-06-20, факс 771-06-21.

 

Подібна інформація про інші країни  
Австрія Азербайджан Алжир Аргентина Бельгія Білорусь Болгарія Боснія і Герцеговина Бразилія Великобританія В`єтнам Греція Грузія Естонія Єгипет ЄС Ізраїль Індія Ірак Іран Іспанія Італія Йорданія Казахстан Канада Киргизстан Китай Кіпр Куба Кувейт Латвія Литва Ліван Лівія Македонія Малайзія Марокко Мексика Молдова Нідерланди Німеччина ОАЕ ООН Південна Корея Польща Португалія Росiя Румунія Саудівська Аравія Сенегал Сербія Сирія Сінгапур Словаччина Словенія США Таджикистан Туреччина Туркменістан Угорщина Узбекистан Україна Фінляндія Франція Хорватія Чехія Чорногорія Швейцарія Швеція Японія
Інші документи по цій країні  
Будівництво Вироби з чорних та інших некоштовних металів Географічне розташування Державний устрій Довідкова інформація Економічне співробітництво Економічні новини Енергоносії Законодавство у сфері ЗЕД Захист внутрішнього ринку Зв'язок ЗЕД Інвестиції Інше машинобудування Каміння, скло, кераміка Кон’юнктура ринків Макроекономічні показники Міжурядова комісія Мінеральна сировина Населення Національна символіка Нетарифне регулювання Товари агропромислового комплексу Товари деревообробної промисловості Товари кольорової металургії Товари легкої промисловості Товари фармацевтичної промисловості Товари хімічної промисловості Товари целюлозно-паперової промисловості та друкована продукція Товари чорної металургії Точне машинобудування Транспорт Туризм

 
Підписка на оновлення  

Українські експортери
ДИСКАВЕРИ БУРОВОЕ ОБОРУДОВАНИЕ (УКРАИНА), ООО
ул. Яворницкого, 41, г. Стрий, Львовская обл.
НЕПТУН, ООО
3-ий пер. Шевченка, 3, с. Б. Дальник, Беляевский район, Одесская область
КРАСОТА И ЗДОРОВЬЕ, ООО
ул. Сомовская, 12 Б, Харьков
КРИСТАЛЛ, ВИННИЦКИЙ ЗАВОД, ДП
ул. 600-летия, 21, г. Винница
Експортоспроможна продукція
KSG АGRO, ХОЛДИНГ
Туши и полутуши свиные

ТЕХНОТОН-ЛУГАНСК, ООО
Нить полипропиленовая мультифиламентная

КАЛИБР, ООО
Болты

Комерційні пропозиції
ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПАНІЯ "БАЄР АФЛАК"
Компанія зацікавлена в реалізації фармацевтичної прощукції в Україні

DOMESTAV, LTD.
Компанія зацікавлена в експорті ламелей для каркасу ліжка зі смереки, ялини, сосни, тополі або вільхи. ...

MIVINA S.R.O.
MIVINA s.r.o. зацікавлена в поставках з України: сантехніки, керамічної плитки, покрівельних матеріалів, ...

Тендери за кордоном
Бововняний очіс
Security Paper Mill India

Відбор компаній для проведення незалежних сертифікації та інспектування прибережних проектів
Oil and Natural Gas Corporation Ltd.

Аукціон на право користування надрами родовища кам'яного вугілля "Ташкумирське"
Держкомітет промисловості, енергетики та надрокористування Киргизької республіки